Сьомий випуск II сезону “Бюджетних розмов” – про державні фінанси. Чи достатньо коштів у держбюджеті для виплат зарплат і пенсій до кінця року? Чому в Києва забирають гроші? Яка ситуація з міжнародним фінансуванням? І чому “завис” конкурс на посади членів Рахункової палати?
У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» відповідаємо на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук і Голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа говорять про те, з якими фінансами Україна входить в осінь і чого очікувати від бюджету в умовах війни.
ВІКТОР
Доброго дня. Сьогодні у подкасті “Бюджетні розмови” ми спілкуємося з Роксоланою Підласою, головою Комітету Верховної Ради з питань бюджету. І будемо говорити, звичайно, про гроші, про великі гроші. Тим більше чудова новина – Україна отримала додатково 4 млрд євро від Європейського Союзу. Поспілкуємося також про Рахункову палату. Про те, що відбувається зараз і яка ситуація може бути в майбутньому, як приймався закон та про інші цікаві особливості.
Роксолано, дуже радий тебе бачити і вітати в студії.
Скажи, будь ласка, що в нас з бюджетом? Все погано? Бо цього тижня ухвалили зміни до закону про бюджет-2025. І я чув багато: від того, що цей закон не вартує паперу, на якому написаний, і що бюджет – це сміття (це дослівна цитата), до того, що це дуже важливий закон, націлений на підтримку сектору безпеки і оборони. А яка реальність?
Невійськові видатки: що заклали в новий закон
РОКСОЛАНА
Правда, мабуть, завжди десь посередині. Це дійсно законопроєкт, спрямований переважно на невійськові видатки, тому що великий оборонний бюджет ми прийняли 31 липня. Одноголосно і дуже швидко. Це окрема цікава історія, тому що законопроєкт 13439-3, який ми ухвалили цього тижня, першочергово включав у себе збільшення видатків на потреби оборони. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що він заблокований великою кількістю поправок, більше ніж 1300. І жодна з фракцій не готова відступити по своїх поправках для того, щоб ухвалити зміни до бюджету. І тоді в один момент, перед пленарним засіданням, на Погоджувальній раді було прийнято рішення писати нові зміни до бюджету. Це було екстремально і, насправді, трохи історично, тому що від моменту прийняття рішення про написання нового закону до підписання Президентом пройшло менше ніж 24 години. І це не закон в одну строчку. Це зміни до бюджету, це кілька сторінок текстових статей, це величезний додаток 3, зміни до додатку 3, в яких відображаються видатки. І я дуже пишаюся секретаріатом бюджетного комітету, який допоміг мені це зробити.
ВІКТОР
Направду треба сказати, що вони дуже круті.
РОКСОЛАНА
Я ще пам’ятаю, що в цей вечір, коли ми писали цей проєкт закону, оборонного бюджету, була ракетна і шахедна атака. Ми сиділи на вулиці Банковій в бюджетному комітеті просто під роботу ППО. Але до чого я все це говорила. Врешті-решт ми прийняли оборонні зміни, але ті першочергові видатки, які потрібно було скоригувати в соціальній і гуманітарній сфері, залишилися не прийнятими. І, власне, законопроєкт, який ми ухвалили 19 серпня, був про першочергові невійськові видатки, хоча уряд реєстрував ці зміни разом, в одному законопроєкті. Керуючись політичною доцільністю і необхідністю якомога швидше прийняти зміни в оборонний бюджет, нам довелось розділити їх. Але це не означає, що зміни, прийняті до бюджету цього тижня, не є важливими. Тому що там є багато речей, на які потрібно було виділити кошти.
ВІКТОР
А можеш ключові назвати, чому це важливо?
РОКСОЛАНА
Наприклад, там є і оборонні видатки, хоча вони не є видатками на сектор безпеки і оборони в тому розумінні, як сектор безпеки і оборони визначає Державне казначейство. Ми виділили кошти для Міністерства цифрової трансформації – 4,3 млрд грн на оборонні програми. В одній програмі вони будуть закуповувати спеціальну техніку, дрони та обладнання, певним чином модифікувати на запит військових і тестувати в бойових умовах. Тобто все, що не може закупити і швидко поставити на облік Міністерство оборони, тому що воно не відповідає якимось бюрократичним специфікаціям, це робить Мінцифри. Так само 2,8 млрд грн ми виділили для Мінцифри на проєкт Brave1, який надає гранти на розвиток виробництва у сфері оборонних технологій.
ВІКТОР
Тобто це фактично на інноваційне фінансування і його тестування в реальних бойових умовах?
РОКСОЛАНА
Якщо генералізувати, то так. У нас є Фонд розвитку інновації. Пам’ятаєш, він колись був створений при Мінфіні ще в Кабміні Гройсмана. Зараз ним опікується Міністерство цифрової трансформації, і з початку повномасштабного вторгнення більшість грантів, які вони надають, це саме оборонне виробництво, а не цивільні інновації.
ВІКТОР
Тому що в нас є такий запит.
РОКСОЛАНА
Але тут потрібно розуміти, що це не тільки стартапи. Це може бути і зріле чи досить розвинене виробництво, яке займається розробкою якоїсь технології або якогось виробу для військовослужбовців. Крім того, 3,2 млрд грн ми виділили на закупівлю лікарських засобів для лікування коштом держави українців з онкологічними захворюваннями та рідкісними іншими захворюваннями, як, наприклад, гемофілія, ахондроплазія і багато іншого. Я вивчила вже ці назви. Більш ніж мільярд гривень ми виділяємо на підтримку ветеранів і їхніх родин, додатково.
ВІКТОР
Це грантове фінансування буде? Чи це проєктне?
РОКСОЛАНА
Що саме?
ВІКТОР
Оцей додатковий мільярд для ветеранів?
РОКСОЛАНА
Ні, це програма на виплату грошової допомоги і компенсації за страховими полісами. Ми недавно прийняли такий закон. Ну і звісно ми поповнюємо резервний фонд, з якого можемо спрямувати 8 мільярдів гривень, про які всі так багато сьогодні говорять, на підтримку «Укрзалізниці».
Чому в Києва забирають гроші
ВІКТОР
Одним словом, взяли в Києва забрали і “Укрзалізниці” віддали. Дуже часто чую і читаю такі асоціації, що в Києва забрали – Ахметову дали. Чи є тут правда? І чи потрібні гроші “Укрзалізниці”, яка у військовий час зазнає масштабних руйнувань?
РОКСОЛАНА
Гроші «Укрзалізниці» однозначно потрібні. У них завжди були дотаційними пасажирські перевезення, а не вантажні. Є окрема тема щодо тарифів на вантажні перевезення. Велика кількість медіаресурсу різних промислових груп задіяна в обговоренні цієї теми. Але конкретно основні причини, чому «Укрзалізниця» просить підтримку від державного бюджету, це саме пасажирські перевезення, тому що вони не підвищують тариф для людей на перевезення залізницею, та відновлення після обстрілів російською федерацією. Якщо відкрити Фейсбук і почитати Олександра Перцовського, він кожного дня постить про те, що в якомусь регіоні постраждало або приміщення вокзалу, або обстріляли потяг, або колії були знищені і т.д.
ВІКТОР
Мені не подобаються такі маніпулятивні асоціації, коли кажуть, що в Києва забрали 8 млрд грн, це знищення децентралізації, це політичні вибори починаються. Я об’єктивно розумію, що не все так однозначно. По-перше, Київ має величезний бюджет. По-друге, там є інша ключова проблема. Я б хотів, щоб ти про неї розказала. Чи це дійсно пов’язано з діяльністю міста Києва, чи це є наслідком певних державних рішень, оподаткування банків, наприклад?
РОКСОЛАНА
Ну ти прямо так непалєвно підводиш до відповіді на це питання.
ВІКТОР
Я готувався.
РОКСОЛАНА
Дійсно, йдеться про податок на прибуток банків. За 2024-2025 роки банки заплатили підвищений податок на прибуток за рішенням Верховної Ради. Податок на прибуток банків розділяється на дві частини. 90% від нього зараховується в державний бюджет, 10% – у відповідні місцеві бюджети. Але оскільки більшість банків зареєстровані в Києві, то весь цей підвищений і надлишковий податок на прибуток банків отримав бюджет міста Києва. Навіть видно по надходженнях, що вони зросли в рази. Тобто, якщо раніше бюджет міста Києва отримував за півроку на рівні 400 млн грн податку на прибуток від банків, то в 2025 році за півроку це вже було близько 5 млрд грн. Відповідно, в 2024 році також. Тому було прийнято одноразове рішення ці кошти переспрямувати до загального фонду державного бюджету і розподілити на видатки резервного фонду. Після чого вони можуть бути спрямовані для «Укрзалізниці», або уряд, у разі якоїсь нагальної потреби, може їх спрямувати на інші непередбачувані видатки.
Але якщо говорити про бюджет міста Києва, то, мені здається, що в них все дуже добре. Станом на 1 серпня залишки на рахунках – 33,8 млрд грн. А на 1 січня було 15,9 млрд грн. Тобто більше ніж вдвічі зросли залишки на рахунках. Я думаю, що з них, цих залишків, можна знайти гроші і витратити на ті потреби киян, про які зараз всі пишуть у Фейсбуці, ніби вони залишаться непокритими.
ВІКТОР
Дивись, я з тобою абсолютно погоджуюсь, тому я кажу, що маніпулятивні речі відбуваються, і про них треба об’єктивно говорити. Природа цих коштів – це не діяльність міста Києва. Це рішення уряду, влади, яке призвело до того, що Київ отримав більше коштів. Те саме, як з військовим ПДФО.
РОКСОЛАНА
Так.
“Я завжди намагаюся якомога менше політизувати бюджет”
ВІКТОР
Хочу повернутися до початкового питання. Бюджет 2025-го року. Це сміття чи це не сміття? Дуже люблю працювати зі стенограмами і хочу навести невеличку цитату: “Тут напрошуються інші слова, але в стінах парламенту говорити їх, мабуть, не варто. Це сміття було”. Це про бюджет 25-го року. “Він не коштував навіть тих папірців, на яких був надрукований. Але ви за нього проголосували”.
Не стидно?
РОКСОЛАНА
Ні. Хто це?
ВІКТОР
Це народний депутат, номер один у списку. Такі цитати збираю і потім даю студентам, щоб ми обговорювали різні аспекти бюджетного процесу і розуміли, що бюджет – це політика, і твоя позиція в комунікації залежить від місця твого сидіння – з одного боку, або з іншого.
РОКСОЛАНА
Я завжди намагаюся якомога менше політизувати бюджет. Я ніколи не розказую, чому він хороший або чому він поганий. Я говорю конкретно, по факту.
ВІКТОР
І за це тобі велика вдячність. Цікаво якісь аспекти дізнаватись з твоїх виступів або повідомлень в соціальних медіах, і ти розумієш, що це факт перевірений. Декілька років поспіль уряд вносить зміни в бюджет. Скоріш за все, на наступний рік така сама історія повториться. Чому? Тому що закладаються від самого початку видатки на зарплати військових службовців, виходячи з можливостей. Потім кошти приходять і воно збільшується. Чи не варто Міністерству фінансів, уряду і перш за все прем’єру, тому що прем’єр – це обличчя, говорити від самого початку про це. Мовляв, дивіться, ми розуміємо ситуацію, ми закладаємо на такий-то період часу, а прийде середина року і, відповідно, ми змінимо ці цифри. Чи це політично небезпечно може бути?
РОКСОЛАНА
Я не думаю, що це політично небезпечно, але війна – це поле великої невизначеності. І наш бюджет, і всі ці величезні видатки на оборону залежать від того, скільки триватимуть активні бойові дії в такому режимі, як, наприклад, зараз. Коли ми плануємо в жовтні бюджет на наступний рік, ми не можемо зазирнути в майбутнє і сказати, чи активні бойові дії будуть півроку тривати, чи цілий рік. Я навіть не кажу про те, що ми всі сподіваємося на перемогу, на те, що війна завершиться і наступить справедливий мир. Я не знаю, що буде завтра. Зазирнути, що буде через 8 місяців, – це теж складно. Тому ця розмова і не йде в такому ключі. Крім того, нам складно прогнозувати зовнішньо-політичну ситуацію, тому що, наприклад, цього року ми вимушені були вносити зміни до бюджету, в першу чергу, через недостатні поставки зброї та боєприпасів від міжнародних партнерів у першій половині 2025 року. При цьому потреби військовослужбовців, які на першій лінії, не зменшуються, і, відповідно, уряд змушений перекидати гроші із грошового забезпечення, тобто фактично зарплат…
ВІКТОР
У рамках міністерства. Тобто їм не потрібно йти до парламенту.
РОКСОЛАНА
Так. Вони перекидають гроші на контрактування зброї та боєприпасів, які будуть поставлені через кілька місяців, але заплатити за них аванс потрібно вже на початку року. І внаслідок цього в нас утворюється нестача в грошовому забезпеченні військовослужбовців, і це потім Рада виправляє, вносячи зміни до державного бюджету. Я не думаю, що це якась трагедія чи проблема, чи потрібно розпинати уряд і Мінфін за те, що ми вносимо зміни до бюджету. Це нормальний процес. Рада і уряд оперативно реагують на потреби військовослужбовців. І будемо це робити і в майбутньому.
Міжнародна підтримка: скільки грошей Україна отримала у 2025 році
ВІКТОР
А що в нас по міжнародці?
РОКСОЛАНА
Наша потреба в міжнародному фінансуванні на цей рік складає 38,4 млрд доларів. Вона не змінилася з моменту ухвалення бюджету на рік і наразі повністю покрита нашими домовленостями про надходження фінансування. По факту, станом на 22 серпня до загального фонду державного бюджету прийшло трохи більше 26 млрд доларів.
ВІКТОР
Це вже з цими плюс 4, так?
РОКСОЛАНА
З цими плюс чотири млрд, так звані ERA loans. Це ті, які в народі називаються 50 млрд дол. від країн Великої Сімки. Насправді в документах вони називаються ERA loans. До загального фонду прийшло 17,8 млрд дол. і ще трохи більше 2 млрд дол – на спецфонд від Великобританії на закупівлю зброї. Це поки єдині гроші, які нам надають міжнародні партнери, які можна використовувати на потреби оборони. І їх можна використовувати тільки на потреби оборони. Більше того, тільки на закупівлю зброї, тому що вони стоять у відповідній бюджетній програмі по спецфонду. Я думаю, всі твої студенти дивляться, вони знають, у чому різниця між загальним і спеціальним фондом.
ВІКТОР
Так, це одна з перших лекцій, де ми проговорюємо базові речі.
РОКСОЛАНА
І тут ще потрібно підкреслити, що в цю загальну суму по ERA loans входить макрофін від Європейського Союзу. Але окремо ми ще обліковуємо те, що нам дає ЄС у рамках Ukraine Facility в обмін на реформи по українському плану. Тут 7,1 млрд дол. США не дійшло (можуть бути різночитання, дивлячись, який ти кроскурс використовуєш).
ВІКТОР
Так, тільки ми мали отримати більше. І в мене одразу таке питання. Не до вас, а до уряду. А хто відповідальний за те, що ми не отримали трошки більше мільярда доларів? Мали отримати, але не отримали. Сподіваюсь, що коли ми виконаємо ці індикатори, отримаємо потім?
РОКСОЛАНА
Ми точно отримаємо їх, тому що кожен індикатор вартує певну суму, яка надходить до державного бюджету за підсумками того кварталу, в якому виконаний цей індикатор. Тобто, якщо ми в першому кварталі його не виконали, ми за нього в першому кварталі не отримали гроші, але виконаємо в третьому – і отримаємо за підсумками третього. Тому тут ніякої катастрофи не відбулося. Більше того, я тобі скажу, що невиконаний індикатор взагалі не лежить в площині відповідальності уряду і парламенту. Тобто, це не закон і не постанова.
ВІКТОР
Це політична відповідальність. Прийняття закону. Двох. Мали прийняти. Не прийняли.
РОКСОЛАНА
Так, вчора провалили два закони по Ukraine Facility. Але ми будемо знову голосувати. Зараз в нас немає проблеми з надходженням міжнародного фінансування.
ВІКТОР
То можна не виконувати?
РОКСОЛАНА
Ні, я не кажу, що можна не виконувати. Я кажу про те, що неголосування цього закону не є…
ВІКТОР
… настільки відчутним, як могло б бути, коли б грошей не було.
РОКСОЛАНА
Не є відчутним для людини, яка отримує виплати з бюджету чи гранти на підтримку бізнесу і так далі. Тому що зараз у нас є кошти, щоб все фінансувалося на належному рівні. До речі, ось це питання тимчасового перефінансування, яке у нас спостерігається в 2025 році, але якого не буде в 2026-му (це ми окремо можемо з тобою проговорити), є, наприклад, причиною, чому у нас так зменшилися транші від Міжнародного валютного фонду. Якщо ти помітив, останні транші – 500 млн і 400 млн. Тому що вони теж бачать, що в нас немає проблеми з ліквідністю для фінансування невійськових видатків. Тому що фінансування оборонних видатків – це зовсім інша історія, яка не пов’язана з цим.
ВІКТОР
І це, перш за все, наші гроші. Це гроші, які ми платимо у вигляді податків, запозичень і тому подібне.
РОКСОЛАНА
Так, оборона фінансується виключно з внутрішніх ресурсів. Це доходи різного характеру: податкові, митні, дивіденди, частина чистого прибутку Національного банку України і внутрішні запозичення. Наразі наші видатки на оборону перевищують наш внутрішній ресурс без ОВДП, тобто ми….
ВІКТОР
…запозичуємо, щоб закрити внутрішні потреби?
РОКСОЛАНА
Так, ми запозичуємо, щоб закривати видатки оборони.
Чи вистачить грошей на зарплати й пенсії до кінця року
ВІКТОР
Ну, і треба сказати, напевно, про вдячність бізнесу і про якісну адміністрацію податків Податковою. Ми нещодавно записували подкаст з керівницею Державної податкової служби, і було зазначено про активне перевиконання плану. Ми ставили Лесі запитання: як ви цього досягаєте, за рахунок чого? Цікавий подкаст, тому, колеги, обов’язково заходіть, дивіться і коментуйте.
І останнє питання по бюджету. Зрозуміло, що зараз буде новий бюджетний процес. Ви збільшили видатки бюджету на понад 400 млрд цього року. Скажи, будь ласка, яка ситуація зараз? Як ми заходимо в осінь? Чи будуть люди мати кошти на зарплати? Що в нас по підготовці до зими, якщо ти знаєш?
РОКСОЛАНА
Ну дивись, як це правильно сказати, видатки будуть проведені в тому обсязі, в якому на них буде ресурс. Ти це розумієш. Але, якщо говорити про всі виплати, які мають отримати люди від держави до кінця року, то вони будуть оплачені, це завжди пріоритет, на це завжди вистачає грошей або їх вишукують для цього. І навіть в найскладніші періоди, наприклад, в 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, у нас не було жодного місяця затримки по виплаті пенсій. Дуже цікаво, що у нас кілька місяців не платили зарплату, наприклад, Верховній Раді, але ми це якось пережили. Але для людей завжди уряд знаходить можливість заплатити все вчасно.
Є тут і хороша новина, якщо подивитися на те, як виконуються доходи бюджету, точніше, як ми уявляли на початку року в січні, як будуть виконуватись доходи, подивитись на первинний розпис державного бюджету і на факт виконання, то за 7 місяців у нас на 8,3% перевиконання по доходах загального фонду. Це без надходження міжнародної допомоги. Тому що ти знаєш, що гранти, які надходять від ЄС, вони також по методології зараховуються в доходи. Але ось ця сума за 7 місяців, 1,25 трлн грн, які надійшли від доходів, це без грантів.
ВІКТОР
Тому ще раз я хочу сказати, наш попередній запис подкасту був з Головою Державної податкової служби, рекомендую послухати і, до речі, підписатися.
РОКСОЛАНА
А ти будеш на наступних подкастах рекламувати зі мною?
ВІКТОР
Звичайно. Я завжди намагаюся робити крослінки, тому що ти за якусь цікаву історію заціпляєшся і потім можеш перейти на інше дивитися і, таким чином, пов’язувати. Я ж, наприклад, недарма говорив про попередній подкаст.
Рахункова палата.
“Це мій хрест”: чому “завис” конкурс на посади членів Рахункової палати
РОКСОЛАНА
Так.
ВІКТОР
Це і біль, і надія.
РОКСОЛАНА
Це мій хрест.
ВІКТОР
Це твій хрест. Я би хотів почати з закону. В тебе був цікавий підхід до формування нового закону. Можеш більше про нього розказати?
РОКСОЛАНА
Я з 2019 року в Раді. Це не перший мій закон, який я підготувала і провела. Можливо, це був закон, в який я була найбільш залучена, тому що ми його сиділи писали руками. Перед цим я проводила достатньо довго робочу групу по підготовці цього закону, в яку тебе я також запрошувала, ми обговорювали якісь ключові блоки і компоненти цього закону, які мають бути відображені в тексті. Після чого, і це був, мабуть, найбільш виснажливий етап, але коли ухвалення цього закону стало структурним маяком Міжнародного валютного фонду, я почала дуже активно спілкуватися з командою місії МВФ в Україні, які мають, відповідно, своїх експертів, які читали всі ці норми, надавали свої рекомендації і свою оцінку, чи кожна запропонована норма відповідає нашим зобов’язанням, які ми взяли на себе в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Ми дуже детально з ними це проговорювали багато-багато разів, і після цього були готові виносити в зал.
ВІКТОР
Ти почала з того, що ти комунікувала з багатьма людьми, які розуміють, що таке Рахункова палата, щоб вияснити проблематику.
РОКСОЛАНА
Безперечно, так.
ВІКТОР
Потім була систематизована проблематика в 24 основних блоках пунктів. І потім була створена робоча група, в яку увійшли і представники громадянського суспільства, 5 осіб, і представники від Європейського Союзу, від Сігми, народні депутати, І ця робоча група робила дуже просту річ і йшла по цих чітко структурованих блоках, щоб знайти найкраще рішення цих проблем.
РОКСОЛАНА
Тому що я не хотіла, щоб цей закон стосувався лише процедури призначення нових членів Рахункової палати. Якщо ти пам’ятаєш, з чого почалася реформа Рахункової палати в цьому політичному циклі, то це був лист послів країн Великої Сімки, які наголошували на тому, що потрібно призначати членів Рахункової палати через прозорий і відкритий конкурс. Це, звісно, є в законі, але я не хотіла, щоб закон був тільки про це. Якщо ти вже витрачаєш час Верховної Ради на прийняття якогось конкретного законопроєкту, то краще туди вставити якомога більше норм, які якісно змінять роботу інституції. Тому що зміна керівництва дуже часто не вирішує всіх проблем. Тому ми тоді багато обговорювали. І, до речі, те, що ми обговорювали на робочій групі, потім знайшло своє відображення в меморандумі з Міжнародним валютним фондом, а потім – в законі. Тому що я пам’ятаю, що ми обговорювали і те, що потрібно розширити повноваження Рахункової палати, щоб вони могли робити аудит коштів місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, таких, наприклад, як Пенсійний. Ми говорили про те, що має бути аудит самої Рахункової палати, тобто вона не має бути державою в державі, а має все-таки відповідати міжнародним стандартам, які називаються INTOSAI. Ми говорили про те, що парламент має бути дуже сильно залучений в Рахункову палату і в її роботу. Ми зобов’язали профільні комітети розглядати звіти Рахункової палати.
ВІКТОР
Дякую за це, бо це важливо і для них. Це важливо для Рахункової палати, щоб вони свою роботу презентували на вашому майданчику. Тому що читаючи окремі виступи народних депутатів, я розумію, що таке Рахункова палата, вони знають тільки з назви.
РОКСОЛАНА
Це правда, але для Рахункової палати важливо також отримувати фідбек, тому що багато депутатів у профільних комітетах працюють в цій темі довше, ніж деякі члени Рахункової палати перебувають на своїх посадах. Тому що ми давно в Раді, ми давно займаємося якимись окремими темами. Коли ти 6 років займаєшся якоюсь темою, тобі є що сказати не з політичної точки зору, а з фахової.
ВІКТОР
Абсолютно підтримую і, чесно скажу, я на цьому дуже був наполягав, якщо ти пам’ятаєш, бо я ж бачив роботу Рахункової зсередини. І що були окремі члени, які боялися ходити в Раду і презентувати свої звіти. Чому? Тому що можуть поставити запитання, а ти там міг написати якусь несинітницю. І ти боявся показувати ці цифри.
РОКСОЛАНА
Так. І з іншого боку, розпорядник бюджетних коштів, аудит якого проводить Рахункова палата, повинен мати право публічно захиститися, якщо Рахункова палата в чомусь не права. І парламентський комітет, який розглядає звіт, це прекрасний майданчик для цього.
ВІКТОР
Абсолютно погоджуюсь. Мені ще дуже подобалось, коли Голова підкомітету робив розгляд звітів Рахункової палати на підкомітеті бюджетного комітету. Це було максимально ефективно і це була класна практика до війни.
Повертаємось до закону. Прийняли закон. Цього тижня мала бути затверджена робоча група…
РОКСОЛАНА
Дорадча група експертів, яка займається попереднім відбором кандидатів на членів Рахункової палати.
ВІКТОР
Можна тебе попросити більше пояснити нашим слухачам і глядачам, а так само окремим народним депутатам, які вважають, що ці люди, іноземці, будуть керувати працівниками Рахункової палати. Я коли читав стенограми вашого тодішнього засідання, в мене інколи складалось враження, чи депутати взагалі розуміють, про що йдеться. Це важливо пояснити, що ці люди мають робити, які в них функції, які знання і які компетенції мають бути.
РОКСОЛАНА
Давай почнемо з того, що ми з тобою говоримо про конкурс по відбору нових членів Рахункової палати. Зараз у нас є п’ять членів Рахункової палати і шість вакантних позицій, на які ми маємо відбирати шість нових членів на новому прозорому конкурсі. Відбирати цих людей буде дорадча група експертів, яка складається з шести осіб: трьох представників міжнародних організацій (два від ЄС і один від Великобританії) і трьох представників українського парламенту. Тому що за законом Рахункова палата здійснює аудит ефективності від імені Верховної Ради. Тому логічно, що Верховна Рада трьох людей призначає. У міжнародних членів дорадчої групи експертів переважне право голосу. Тобто, якщо голоси розділяються три на три, то приймається рішення, за яке проголосували міжнародні експерти. Ця дорадча група здійснює попередній відбір кандидатів, не менше ніж дві особи на одну посаду. Тобто, по суті, відсіює неадекватних кандидатів і відбирає кандидатів, які точно відповідають вимогам закону, які говорять англійською мовою, які розуміють, що потрібно робити в Рахунковій палаті, які відрізняють аудит ефективності від аудиту відповідності, наприклад, і т. д. І які при цьому є доброчесними, тобто немає питань до їхніх декларацій, статків, вони не потрапляли в якісь скандали некрасиві. Методологію цих відборів, до речі, група експертів визначає сама. Ми в це не втручаємося. Але при цьому ми як депутати і як зацікавлена громадськість можемо спостерігати за процесом відбору через онлайн-трансляції, які є обов’язковими під час співбесід, під час проведення тестування, і з репортажів ЗМІ, які теж мають бути обов’язково допущені до цього процесу. Голосування цього тижня з очевидних причин провалося. Ми голосували за утворення дорадчої групи експертів, тобто відбіркової панелі.
ВІКТОР
Тобто цих шести людей, які мають обирати кандидатів…
РОКСОЛАНА
Навіть не шести, а трьох, тому що три міжнародні експерти у нас визначені. Кабмін зібрав їх від міжнародних організацій і посольств країн, які надають підтримку у сфері фінансового контролю, і надіслав їх до Верховної Ради. Тобто, якщо подивитись постанову, там вже вписані імена трьох міжнародних експертів. Після цього Верховна Рада має рейтинговим голосуванням визначитися щодо українських представників цієї комісії і проголосувати за постанову в цілому.
Постанова набрала 219 голосів, якщо я не помиляюсь.
ВІКТОР
Не помиляєшся.
РОКСОЛАНА
На жаль. І в мене є багато питань до, знову ж таки, деяких партій, які не голосували. Тобто мені зрозуміло, чому ОПЗЖ за це, наприклад, не голосували.
ВІКТОР
Мені зрозуміло, чому, наприклад, “Голос” за це не голосував.
РОКСОЛАНА
У них є аргументація?
ВІКТОР
У них є аргументація, абсолютно. Ви не підтримали Олександру, яка направду з тих всіх представників, які були в списку, найсильніша, і вона знає особливості не тільки публічних фінансів, а і функціонування держави загалом. Це один з найсильніших макроекономістів в Україні.
РОКСОЛАНА
У тебе немає ще з нею подкасту, щоб тут лінк додати?
ВІКТОР
Є! В минулому сезоні якраз 10-й запис, ми говорили про макроекономіку. Дуже цікавий, дуже класний подкаст.
“У нас є люди, які голосують за принципом: чим гірше владі - тим краще нам”
РОКСОЛАНА
Я знаю Олександру, я її безмежно поважаю. Я вважаю, що було б класно, якби вона була в цій дорадчій групі експертів. Це політичне рішення. Але я все одно це не сприймаю як аргумент, що ми завалимо всю реформу через це, чи відкладемо її на невизначений строк. Я розумію, що ми на правах монокоаліції несемо відповідальність за все в країні. Але мені незрозуміло, чому деякі фракції в парламенті голосують на зло. Я зараз не конкретно про фракцію “Голос”, але в нас є люди, які голосують за принципом: чим гірше владі – тим краще нам. А це не так.
ВІКТОР
Скажи, будь ласка, які в тебе очікування? Чи зможете ви проголосувати цю комісію у вересні, щоб запустити повноцінно конкурс?
РОКСОЛАНА
Я зможу. У мене були закони, які я проводила з четвертого разу, але проводила.
ВІКТОР
Ти так системно…
РОКСОЛАНА
Я не зупинюсь, поки воно не буде проголосовано. Більше того, як автор закону про Рахункову палату я зациклила цей процес. Тобто ми будемо голосувати, поки не проголосуємо. Він буде повертатися на етап подання пропозиції від фракції кожен раз після проваленого голосування.
ВІКТОР
Провалите – через лист наступні пропозиції…
РОКСОЛАНА
Це голосування неможливо ніколи провалити остаточно. І це велика перевага цього закону. У той самий день, 19 серпня, я спрямувала лист фракціям, щоб вони подали нові кандидатури, і буду просити на тижні з 2 вересня поставити це знову в зал на голосування. Тут можуть бути формальні причини у фракцій блокувати голосування з 2 вересня, тому що там рішення комітету буде не за 10 днів. Але побачимо, чи є воля до реформ.
Що читає Роксолана Підласа: книжкові рекомендації
ВІКТОР
Останнє. Про книги. Я тобі вже розповідав, що минулого року, коли ти виклала, що ти прочитала, мої колеги з Центру побачили і кажуть: “Ми її вже любимо за те, що вона читає”. Скільки книг ти прочитала в минулому році? Скільки – цього року? Що зараз читаєш? І чи є взагалі час, враховуючи цей шалений темп?
РОКСОЛАНА
Ти знаєш, з моменту реєстрації змін до бюджету я перестала читати, тому що мені фізично не вистачає на це часу Я дуже про це шкодую. Я боюся заходити на Goodreads. Ти знаєш, що таке Goodreads? В мене там вже пише, що багато книг behind my plan. Мене це лякає, але я сподіваюсь, що ми зараз проголосували бюджет, і я трохи встигну почитати до подання в Раду нового бюджету.
Мені взагалі подобаються детективи. Те, що ми з твоїми колегами обговорювали. Я дуже люблю Роберта Галбрейта. Це псевдонім Джоан Роулінг в її книгах для дорослих. Особливо її серія про Корморана Страйка. Мені подобається Стівен Кінг. Не все. Не дуже паранормальний, а трошки паранормальний.
ВІКТОР
А що зараз читаєш?
РОКСОЛАНА
Зараз нічого. Два дні тому проголосували бюджет. Поки що відходжу.
ВІКТОР
А яка остання, яку ти прочитала, і яка найбільше сподобалася цього року? І чим?
РОКСОЛАНА
Добре, що в мене є Goodreads – всі ходи записані. Остання книга, яку я прочитала, це аргентинська письменниця Клаудія Пінейро. До речі, зараз є нове видавництво, яке перекладає з іспанської мови, і мені здається, вони її теж перекладають. Називається книга “Elena Knows”. Чесно кажучи, вона мені не дуже сподобалась.
ВІКТОР
Ти англійською читала?
РОКСОЛАНА
Вона написана іспанською в оригіналі, але я читала англійською. Я поставила їй всього дві зірочки з п’яти. Це новела про те, як людям складно, коли їхні близькі хворіють на невиліковані хвороби і потребують постійного догляду. Це фікшн, але такий дуже пронизливий. Чому дві зірочки? Тому що в мене є питання до побудови тексту і написання. Мені сподобався меседж, але мені здається, його потрібно було взагалі інакше побудувати. Але я не автор, тому хто я така, щоб розказувати? А книга, яка мені сподобалася найбільше цього року, безперечно “Битись, не можна відступити” Павла Белянського. Я навіть написала відгук про неї. Це не художня книга, але книга написана як художня. Вона настільки цілісна, що читається як художня історія.
Ще мене дуже сильно зачепила книга «Там, де заходить сонце» Олени Пшеничної. Вона дуже тепла. Вона мене спочатку лякала, тому що це книжка про будинок престарілих. Про те, як там живуть люди, зі своїми мріями, зі своїми думками, життєвими історіями, про те, які в них відносини. Такий, знаєш, український “Thursday Murder Club”. Хоча мені не подобається “Thursday Murder Club”. Тільки що це популярний детектив. По ньому, здається, скоро виходить серіал з Гелен Міррен. Але українська версія “Там, де заходить сонце” набагато краще, тому що вона вписана в український контекст, вона дуже смішна. Рекомендую.
ВІКТОР
На цій теплій, хорошій інформації і твоїх рекомендаціях щодо читання я би хотів подякувати тобі за твій час, за спілкування, за те, що ти поділилися з нами своїми знаннями і цією всією цікавою кухнею. Також хочу подякувати нашим захисникам і захисницям за те, що ми дихаємо у вільній країні.
РОКСОЛАНА
Я підтримую, і приєднуюсь до твоєї подяки.
ВІКТОР
І цей подкаст не був би можливий без підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, з яким ми робимо цілу серію наших подкастів “Бюджетні розмови”. І за це їм дякую.
РОКСОЛАНА
Дякуємо. Запрошуєте ще. Ми ж “соросята”. Куди нам ще ходити, як не на подкасти Фонду “Відродження”.
ВІКТОР
Важливо щодня дякувати захисникам і захисницям за можливість дихати у вільній країні.