Олександр Москаленко: Митників і податківців не любить ніхто в світі. Це нормально
Спецвипуск III сезону “Бюджетних розмов” – про Державну митну службу і її трансформацію.
Якою має стати українська митниця після вступу України до ЄС? До чого варто готуватися українському бізнесу вже зараз? Навіщо митниці правоохоронні функції?
У новому випуску подкасту “Бюджетні розмови” відповідаємо на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук і директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко говорять про митницю, євроінтеграцію та зміни, які вже відбуваються.
ВІКТОР
Вітаю! Це “Бюджетні розмови” від Центру досліджень фіскальної політики. Сьогодні ми будемо говорити про важливе, а саме – про митницю, оскільки українська митниця зараз проходить, мабуть, одну з найбільших трансформацій за останні десятиліття. Будемо говорити з Олександром Москаленком, людиною, яка відповідає за формування політики в цій сфері і є директором департаменту Міністерства фінансів. Дякую за те, що доєдналися, і вітаю вас у подкасті.
ОЛЕКСАНДР
Дякую, Вікторе. Добрий день усім. Дякую за запрошення і дякую за можливість передати філософію тих змін, тієї політики, яка впроваджується в державі і яка безумовно ґрунтується на наших зобов’язаннях у рамках європейської інтеграції. Ключова мета – Україна має бути головним вигодонабувачем цього процесу. І наша задача, наша роль – підготувати і бізнес, і державу до того, щоб український бізнес, коли ми вступимо в Європейський Союз, був готовий до тих правил і тих процесів, які існують у ЄС. Щоб український бізнес міг з першого дня продовжувати роботу в митній сфері і не відчував цього переходу, коли Україна стане членом Європейського Союзу.
Щодо митниці, ми на сьогодні імплементували дуже велику частину acquis, тобто тих речей, які є в Європейському Союзі. За оцінками Європейської комісії, Україна сьогодні вже на 80% імплементувала в національне законодавство положення митного кодексу ЄС.
Яку митницю ми будуємо
ВІКТОР
А взагалі, яку митницю ми будуємо, якою митницю бачить Міністерство фінансів? Ми, аналітики, дуже часто митницю оцінюємо з позиції того, скільки грошей вона зібрала, скільки контрабанди не пропустила, зупинила і т.п. Але чи правильно сьогодні робити такі оцінки? Куди ми йдемо?
ОЛЕКСАНДР
Відповідь дуже проста. Ідеальної митниці немає в жодній країні світу. Збирати мито – це професія, яка у всіх країнах перебуває в переліку ТОП-5 або ТОП-10 професій, які найбільше не сприймається суспільством. Бо збирати податки – це дуже специфічна робота.
Питання в тому, що якщо ми не побудуємо митницю з тією самою філософією, яка є в Європейському Союзі, нам буде дуже важко бути повноправним членом ЄС. Власне філософія європейської митниці побудована на основному принципі – це баланс між законними інтересами бізнесу і функціями держави, функціями контролю. І місія митних органів (ми це закладаємо в новому митному кодексі) – це сприяння доброчесній торгівлі. Тобто ключова задача митниці – підтримувати доброчесну торгівлю.
Наступний елемент – це боротися. Ніхто від фіскальної функції ніколи не відходив. Навіть в Європейському Союзі 75% ввізного мита, яке справляється митними органами, йде як власні надходження Європейського Союзу. Із цих коштів сьогодні фінансується, наприклад, Ukrainian Support Loan. Тому фіскальна функція є. І за цим в Європейському Союзі дуже уважно наглядає DG Budget, це найстрашніший директорат в Європейській комісії. Перевірка DG Budget для будь-якої митної служби в Європі – найстрашніша перевірка, яка існує, навіть страшніша, ніж власний внутрішній аудит. Тож від фіскальної функції, ми, на жаль, не відійдемо.
Безпекова функція, безумовно, є однією з ключових. Це недопуск на територію небезпечних товарів. Йдеться не тільки про зброю, наркотики, а також про недопуск на територію товарів, які можуть зашкодити навколишньому природному середовищу, здоров’ю і життю людей. Ми хочемо бачити митницю, яка буде допомагати добросовісному бізнесу. Безумовно, буде контроль, але вона не буде для добросовісного бізнесу якоюсь перешкодою.
Як до цього дійти і скільки часу нам для цього знадобиться? Можу сказати, що коли ми починали перші плани реформування у 2017 році, за підтримки і науковців, і партнерів, я тоді робив оцінку, що нам знадобиться 5-7 років, щоб, власне, зрозуміти філософію тих змін. На сьогодні вже пройшло майже 10 років з тих перших напрацювань. І лише протягом останніх двох-трьох років я відчув, що в нас почались якісь зміни саме в сприйнятті філософії. Тому задача тут не стільки прийняти новий митний кодекс, зробити IT-рішення, навчитись працювати з цими правилами, а задача в тому, щоб ми ще змінили саму філософію…
ВІКТОР
… функціонування митниці і, мабуть, її сприйняття?
ОЛЕКСАНДР
Навіть не так. Філософію місця митниці в державі. Ще раз повторю: митників і податківців не любить ніхто в світі, це нормально. Але європейське митне законодавство побудоване на філософії довіри. Авторизовані економічні оператори, авторизації і т.д. Перед тим, як розпечатати контакти з митницею, вже з товарами, вже з якимись зовнішнім економічними операціями, підприємство проходить певну процедуру, вона називається authorization, де фактично підтверджується відповідність підприємства певним критеріям.Тобто підприємство перед тим, як вийти в контакт з митницею вже в рамках якоїсь зовнішньої економічної операції, доводить, що воно добропорядне, що воно, якщо це потрібно в певних моментах, фінансово стійке, що воно веде бухгалтерію, що ви завжди зможете прийти туди після випуску товарів протягом часу, скільки законодавством передбачено зберігання записів, завжди зможете в бухгалтерії знайти будь-яку інформацію, яка вас цікавить. Цей підхід дозволяє митниці під час здійснення фізичного контролю товарів не проводити повний контроль, не дивитись прискіпливо і не тримати цей транспортний засіб з товаром, бо відомо, що це підприємство має кваліфікований персонал, який вміє працювати з митницею, який вміє контролювати вартість. Є людина, яка може визначити код товару. Це вже було підтверджено. Підприємство, яке отримало таку авторизацію, далі знаходиться в системі моніторингу, тобто воно повинно відповідати цим критеріям не тільки на момент оцінки, а й протягом всього часу, коли воно користується певною авторизацією. У цьому випадку митник знає, що це підприємство надійне, до нього можна завжди прийти і подивитися, і це скорочує час на виконання митних формальностей.
Коли ми говоримо, що в Україні середній час митного оформлення, наприклад, випуск для вільного обігу, – 1 година 40 хвилин, а в Європейському Союзі це до 15 хвилин, то тут треба розуміти, в який спосіб цих 15 хвилин досягнуто. Це підприємство було перевірено до, воно знаходиться в моніторингу, його можна завжди перевірити після. В Європейському Союзі понад 80% всіх економічних операторів мають певну авторизацію.
ВІКТОР
Тобто вони по спрощеній процедурі?
ОЛЕКСАНДР
Вони перевірені. І вони на оці авторизації мають певне спрощення. Хтось має повну авторизацію, наприклад, авторизований економічний оператор, хтось має авторизацію на Entry in the Declarant’s Records. Але коли ми говоримо про те, що понад 80% бізнесу вже перевірено, підтверджена їхня надійність, тоді і виходить, що середній час митного оформлення – 15 хвилин.
Водночас в європейському законодавстві немає рамки, скільки митник буде перевіряти товар. У нас на сьогодні в митному кодексі є 4 години, а в європейському законодавстві цієї відсічки немає. Тобто європейський митник буде перевіряти рівно стільки, скільки йому буде потрібно.
ВІКТОР
Спробую підсумувати. Держава максимально спрощує роботу для доброчесного бізнесу, натомість основний акцент вона концентрує там, де можливі ризики і де вона їх бачить.
ОЛЕКСАНДР
Давайте будемо говорити тоді в іншому контексті. Держава не спрощує процедури. Процедури однакові. Але держава перекладає виконання тих формальностей, які мав здійснювати митник, на посадову особу підприємства, яке користується таким сприянням, тобто під відповідальність цього підприємства. Якщо треба перевіряти код товару, чи визначати митну вартість, то фактично функція перевірки, яка на сьогодні є в митниці і за яку відповідальність лежить на митнику, перекладається на підприємство. Мовляв, ми вам довіряємо, ми вас перевірили, у вас є навчений персонал, ви самі це зробите. Ми теж будемо дивитися, і якщо нам щось не сподобається, тоді ми прийдемо до вас і допоможемо вам правильно нарахувати.
Навіщо митниці оперативно-розшукові повноваження
ВІКТОР
Дуже дискусійна тема – чи повинна митниця стати правоохоронним органом, проводити оперативно-розшукову діяльність. Є дві різні філософії. Одні кажуть: нам дуже треба, митниці дуже треба, тому що вона має робити всі дослідження, оцінки тощо і доводити це до самого кінця. А інші кажуть, що це невластиві функції. Тож чи повинна митниця стати частиною правоохоронних органів і мати ці повноваження?
ОЛЕКСАНДР
Я відповім з кінця. В Європейському Союзі з 27 країн правоохоронні функції мають 25. 23 – повні, дві країни – з певними нюансами, і дві країни – не мають, це Данія і Словенія. Тому в європейських звітах з розширення, які щороку публікуються Європейською Комісією, спочатку були рекомендації для України криміналізувати товарну контрабанду. Ми пам’ятаємо, з яким спротивом у суспільстві ці норми впроваджувались. І після того, як Україна криміналізувала товарну контрабанду, з’явилися нові рекомендації – надати Державній митній службі право на ОРД і досудове розслідування. Але тут треба говорити про те, для чого це потрібно митниці і що це за елемент.
ОРД – це лише один із елементів, за допомогою якого забезпечується законність і порядок дотримання законодавства. Бо коли ми говоримо, що в нас все законно, всі товари переміщуються через митний кордон без порушень, немає ухилянь, далі постає питання, в який спосіб це досягається. Там є багато елементів. З одного боку – це чіткість законодавства, з іншого – знання, навички, навченість посадових осіб митниці. Третя сторона – навчений, підготовлений бізнес. Четверта – це філософія, де податки мають сплачувати всі. Далі включаються вже заходи примусу. У митниці є адміністративні функції, є постконтроль, постаудит. Ми можемо перевіряти, штрафувати, притягувати до відповідальності за виявлені порушення. Якщо це порушення митних правил і тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафів, інколи і конфіскації – це інша історія. Елементи оперативно-розшукової діяльності і кримінальні розслідування закривають увесь інструментарій, за допомогою якого забезпечується цей стан, який у митному кодексі називається “митна безпека”, що в нас дотримуються законодавства.
І ключовий момент, чому Державна митна служба повинна мати цей інструмент, оскільки Європейський Союз – це митний союз, і всі митниці діють за одними правилами і принципами. Митниці повинні мати можливість обмінюватися між собою інформацією, зокрема ризиковою, обмінюватись інформацією в рамках кримінальних справ, проводити спільні операції. Україна стає східним кордоном Європейського Союзу. І фактично йдеться про те, що в української митниці має бути такий самий набір інструментів, який дозволить органічно бути східним кордоном, коли ми можемо спільно з різними країнами виконувати функції з недопуску небезпечних товарів і контрабанди вже на територію Європейського Союзу як спільного простору.
ВІКТОР
Ви мене, чесно скажу, здивували цифрою, що майже всі митниці мають ці повноваження. Що це за функції? Навіщо митниці здійснювати оперативно-розшукову діяльність?
ОЛЕКСАНДР
Я хотів якраз навести приклад. Я бажав би, щоб ніхто не стикався з такими функціями митниці. З ними стикається представник підприємства, чи економічний оператор, чи людина, яка щось порушує з умислом, бо, як правило, кримінальна відповідальність настає за умисну дію. Тобто, якщо це неумисно, там можуть бути інші фактори, з необережності… Я хочу заспокоїти в першу чергу чесний бізнес: якщо немає умислу, то притягнути до кримінальної відповідальності досить складно.
Треба говорити про те, що це певний сегмент чорного ринку, організації, які свідомо, умисно роблять такі дії. Можу пояснити. Наприклад, ми багато говоримо про перетин кордону в бусах, мовляв, давайте переможемо буси…
ВІКТОР
Це дрібні партії товарів, які не обліковуються?
ОЛЕКСАНДР
Вони фактично законно перетинають кордон. У нашому митному законодавстві, і в митному кодексі, і в податковому кодексі, є норма, що подорожуючі можуть з собою привезти товарів автомобільним транспортом на суму 500 євро, авіаційним – на 1000 євро. Тобто ви можете купити собі подарунки чи товар і перемістити його. І ми бачимо, наприклад, ситуацію, коли в один мікроавтобус сідає 5 людей, кожен може перемістити товарів на 500 євро, і у нас переміщуються якісь товари широкого вжитку, хай це будуть підгузки. Людина має право ввезти цих товарів на 500 євро абсолютно законно, і митник у пункті пропуска не має підстав його зупинити. Якщо людина купила ці товари для себе, вона ними може користуватися, ніяких проблем немає. Але якщо ця людина купила це не для себе, а цей бус приїхав в якийсь розподільчий чи навпаки агрегаційний центр, де 5 бусів вивантажили всі підгузки, то вже виникла товарна партія, а люди знов через 72 години сіли в мікроавтобус, поїхали через кордон за новою партією. А в цей час інші люди їздять так само. Тобто це цілий бізнес. Отже, коли ця товарна партія починає реалізовуватись на якомусь ринку, в цей момент фактично виникає вже оподаткування. Бо якщо б людина, яка була в бусі, віддала товари у комісійний магазин, вона б сплатила податок на доходи фізичних осіб за суму, яку вона отримала як дохід. Тобто фактично у нас виникає вже ухилення від оподаткування на пізнішому етапі, після перетину кордону. На момент перетину кордону ще ніякого порушення немає. І тут стоїть питання в тому, яким чином ОРД може допомогти з цим. Коли ми бачимо таку ситуацію, нам треба боротися з такими схемами, ми можемо зупиняти, опитувати на кордоні людей, що вони везуть, куди везуть. Бо якщо ми будемо працювати звичайними методами, які є в митниці, ці заходи контролю будуть непропорційні. Як раз оперативно-розшукова діяльність чи інша діяльність в цьому напрямку дозволяє знайти організаторів. Це ключовий момент – встановити коло осіб, які організували цю схему ухилення від оподаткування. Ми будемо бачити не один бус, а всю систему. Це можливо задокументувати, побачити коло, і головне, що ми можемо працювати не по виконавцях, водіях бусів (їх можна замінити, можна мікроавтобус замінити, можна інших людей у нього посадити), а будемо працювати з цими інструментами власне по організаторах.
З точки зору витрат держави, будь-який контроль має вартість. Адміністративна функція має вартість. Вартість саме роботи по агреграційним центрам дешевше для платників податків, ніж робота в кожному пункті пропуску по кожному бусу.
“Якщо ми піднімемо зарплату на митниці в 5 разів, ми не отримаємо в 5 разів більше надходжень до державного бюджету”
ВІКТОР
Ви зачепили дуже важливу тему – спроможності. Можна написати новий митний кодекс, прийняти його, можна побудувати суперсучасну IT-систему, змінити процедури, але, зрештою, питання в митниці і в її працівниках, в їхній спроможності якісно виконувати свою роботу. Зараз відбувається атестація митників, яка її головна мета? Перевірити знання? Знає кодекс, знає процедури. Чи перевірити доброчесність?
ОЛЕКСАНДР
Тут відповідь може бути досить незвична, на перший погляд. Ключова мета в цьому процесі – відновити довіру до митної служби як до інституції. Без довіри бізнесу, без довіри громадян до інституції ми не зможемо побудувати потужну митницю, яка буде впроваджувати нові процедури і правила.
На жаль, так склалось, що в нас митниця користується найнижчою довірою. Але як показують останні опитування, проведені в рамках міжнародних програм щодо сприйняття корупції, за останні три роки ці показники суттєво зменшились – з 40% до 20%. Це дуже суттєвий прогрес у плані довіри.
ВІКТОР
Тобто вона підвищується?
ОЛЕКСАНДР
Так, підвищується довіра до митниці. І коли ми говоримо зараз про перевірку знань чи якихось навичок митників, то вони вже пройшли таку кількість тестувань. І компетентні тести були у 2019 році та програми, коли з фіскальної служби було переведення посадових осіб до державної митної служби, коли розділяли фіскальну службу на митну і податкову. У нас немає зараз до митників питань чи недовіри з точки зору професійних знань.
Безумовно, є якісь ганебні випадки, на жаль, і ми можемо бачити це в пресі, де дійсно важко пояснити походження статків. Але поки немає рішень судів, ми не можемо говорити, що хтось корупціонер чи не корупціонер.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, потім він став законом, і була запроваджена одноразова атестація. Так, як це колись було проведено в поліції, коли її створювали. Так само це було в Генеральній прокуратурі, а зараз відбувається в Бюро економічної безпеки. Цей процес буде чекати і на Державну митну службу. Вже розпочався перший етап атестації, де будуть тестувати керівників митних органів, митниць, керівників структурних підрозділів. Цей процес активно рухається. На другому етапі вже будуть тестувати всіх інших посадових осіб. Основна мета цього всього – повернути довіру до митної служби як до інституції.
ВІКТОР
Тут важлива доброчесність. Щоб людина не робила якісь додаткові перешкоди для бізнесу.
ОЛЕКСАНДР
Щоб зрозуміти, як боротися з корупцією, ми повинні дати відповідь на класичні потреби. Перше – це зарплати, які ми маємо забезпечити посадовим особам митниці. Цей крок – базова потреба. Наступний крок – нам треба забезпечити робоче місце, щоб у митника був і ноутбук, і комп’ютер, щоб у нього не було необхідності шукати, за який рахунок вкрутити лампочку, умовно кажучи. Ці перші кроки знімуть велику кількість охочих брати участь у якихось корупційних проявах. Але проблема полягає в тому, що немає простої відповіді на питання, це, як завжди, комплекс заходів.
З іншого боку, коли ми говоримо зараз, давайте піднімемо зарплату митникам, постає питання, що нам насамперед треба підняти зарплату нашим воїнам, які нас боронять, завдяки якими ми зараз перебуваємо тут, у студії, і говоримо про майбутнє, і працюємо над цим майбутнім, щоб бути частиною реформ. Це частина наших зобов’язань, та робота, яку ми виконуємо, щоб можна було забезпечити надходження від наших партнерів, яким ми також вдячні за підтримку.
Тож щодо зарплат. Коли постає питання, кому ми будемо піднімати виплати, то тут, безумовно, є певні пріоритети. У нас багато розмов про вчителів, про бібліотекарів, про лікарів, Будьмо реалістами: якщо ми піднімемо зарплату на митниці в 5 разів, ми не отримаємо в 5 разів більше надходжень до державного бюджету. Давайте говорити про це відверто. Сума надходжень залежить від стану нашої економіки, від обсягу товарообігу. Безумовно, у нас у тіні є певна кількість товарів. З цим ми боремося. І я вам скажу, навіть за оцінками Національного банку, тіньова економіка з 2022 року суттєво зменшується.
Повертаючись до питання доброчесності. Всі, хто працює в митниці, це люди навчені, мотивовані, доброчесні, в них є нові процедури, вони вміють їх застосовувати, і вони прийняли ту філософію, про яку ми говорили на початку нашої розмови.
Митна служба тримається на великій кількості людей, які багато років працюють в цій системі і не мають будинків за кордоном, в Монако. Ця категорія людей, як правило, вже вікові посадові особи, на яких дуже багато тримається формальностей. Тому сама процедура атестації викликає у нас певне занепокоєння в контексті того, щоб митна служба зберігала здатність виконувати ті задачі, які стоять зараз перед нею як організацією.
Як працюватиме «право бути почутим» при визначенні митної вартості
ВІКТОР
Митна вартість – це вічний конфлікт між двома, де з одного боку – держава, в обличчі митниці, а з іншого – суспільство, в обличчі бізнесу. Бізнес каже: я купив товар за такою ціною, приїхав на кордон. А митник каже: ні, ціна не така, вона в тебе занижена. Чи можливо цей конфлікт вирішити? Бо за своєю природою він мені видається невирішуваний, тому що в кожної сторони є свої задачі. У держави – отримати максимально доходів у бюджет, а у бізнеса – отримати максимально прибутки від своєї діяльності. Тобто держава хоче максимально оподаткувати та отримати передбачені кошти. А бізнес хоче мінімально платити і більше отримати. Чи цю проблему можна вирішити? Якщо можна, то як?
ОЛЕКСАНДР
Тут немає конфлікту насправді. Які є податки на митниці: ввізне мито (різні його види), податок на додану вартість, акцизний податок. Податок на додану вартість у нас нейтральний, бо оформлення в митниці, віднесення на податковий кредит, далі ланцюг постачання і зменшення зобов’язань на суму податкового кредиту. Тому ПДВ має бути нейтральним для бізнесу. Говоримо далі про мито. Митна ставка у нас варіюється від 0 і до 50% від вартості по деяких позиціях, наприклад, цукор.
Середня зважена ставка ввізного мита 2,1-2,2%. Тобто, коли ми говоримо про те, що ми ввозимо товари, які коштують, наприклад, 1000 грн, а ми декларуємо 100 грн, то ми зі 100 грн маємо заплатити 2 гривні мита в середньому. Потім ці товари, які коштують 1000 грн, можна продати за 2000 гривень. І вартість від 100 грн до 2000 грн, виходить, 1900 грн. Що у нас з’являється? Прибуток. Податок на прибуток, яка у нас ставка? Розуміємо.
ВІКТОР
А якщо ми возимо за 100 грн, а там – не платимо?
ОЛЕКСАНДР
Ось. Нам треба побудувати (і це як мантра звучить багато років) контроль ланцюга постачання, контроль за рухом товарів по всіх його точках.
ВІКТОР
А можете пояснити, що це б дало?
ОЛЕКСАНДР
Це дало б те, що не можна було б на якомусь етапі ввезти товар за 100 грн, потім десь його втратити в обліку, а потім він в когось з’явиться за 1800 грн, а за 1900 грн його продадуть, і податок на прибуток буде не 400 грн, а 20 грн.
ВІКТОР
Але це ж тоді не питання до митниці.
ОЛЕКСАНДР
Це питання до держави, і відповідь на питання, яким чином зняти напругу по митній вартості. Ми з цього починали наш діалог. А в нас стоїть питання, яким чином зробити так, щоб в нас не було розриву всередині. І це питання найбільш болюче. Ми пам’ятаємо наші ПДВ для ФОПів, скасування спрощеної системи, зменшення можливостей. Тобто, об’єктивно, поки ми не вирішимо в цьому напрямку питання нашого внутрішнього обліку, ми будемо мати проблеми з митною вартістю, бо як тільки у нас не буде можливості втратити в ланцюгу вартість, ці товари з’являться з високою вартістю далі. Коли у нас не буде можливості зробити такий розрив, то не буде сенсу гратися з митною вартістю. Дешевше буде заплатити податки з реальної митної вартості, бо ставка мита 2%, а ставка податку на прибуток – 18%. Тобто виходить, що дешевше заплатити мито, чесну вартість. Чогось такої проблеми гострої нема в інших країнах.
ВІКТОР
Там є цей контроль ланцюгів?
ОЛЕКСАНДР
Там він є, але давайте не будемо ідеалізувати. Ми бачимо в новинах і в країнах Європейського Союзу, і у Великобританії виявлені кейси, де хтось занижує митну вартість, ухиляється. Нічого не робити, нічого не змінювати – це теж неправильно.
Ми маємо велику кількість рішень судів, які приймаються не на користь митниці. І тут у нас теж немає простої відповіді. Бо коли нам приходить відповідь з іншої країни на запит митних органів підтвердити автентичність документів, ті свідчать, що нам до митного оформлення на цю партію подавалися інші документи з вартістю, наприклад, трошки вищою, ніж та, яка була заявлена українській митниці. А українська митниця в суді програє цю справу по якійсь ознаці, що щось не виконано, бо згідно з митним кодексом у митника є підстава для коригування тільки у виключному переліку…
ВІКТОР
По формальних причинах?
ОЛЕКСАНДР
Так, маючи навіть вже ознаки шахрайства ми програємо інколи і такі справи по формальних ознаках. По кожному випадку Державна митна служба вивчає причини, але ця проблема на сьогодні існує.
У новому кодексі ми пішли таким шляхом. У нас задача полягає в тому, що часто і посадові особи митниці не в повній мірі беруть до уваги ті чинники, які вони мали б взяти, наприклад, якісь особливості торгівлі (це можуть бути знижки), і виносять рішення, які не до кінця відповідають цій операції. І мала б бути процедура досудового оскарження, тобто досудового врегулювання, щоб не завантажувати суди великою кількістю справ. І на сьогоднішній момент у нас виникає питання, що сама механіка, яка є в чинному митному кодексі, передбачає, що той митник, посадова особи, яка не згодна з тією вартістю, яку задекларував декларант, виносить рішення про коригування митної вартості, де він пише, що вартість має бути ось така, сума сплачених податків має бути ось така. Тобто є формалізований документ, що недоплата по цій декларації, умовно, 500 грн. І далі ми говоримо про те, що посадова особа в досудовому оскарженні повинна прийняти рішення, що цих 500 гривень – це неправомірно посадова особа винесла. Далі включаються вже органи нагляду, Державне бюро розслідувань, які часто розглядають історію таким чином, що була формалізована сума у 500 гривень, яка мала бути сплачена до бюджету, і є якась особа, яка скасувала цю суму. І ми маємо ситуацію, що посадові особи на досудовому оскарженні бояться приймати рішення, скасовувати, навіть бачачи, що це неправомірне рішення.
У податковій існує комісійна історія розгляду таких речей, але вона також не є ідеальною, оскільки фактично йдеться про те, що хтось вже визначив.
У новому кодексі (і тут треба віддати належне нашому бізнесу: робоча група, яка працювала над цим кодексом – з представників бізнесу, і ми дуже вдячні людям, які приділили цьому багато уваги) у ході дуже важкого діалогу з бізнесом ми запропонували змінити процедуру. Ми запровадили так званий принцип права бути почутим для митної вартості. Тобто перед тим, як митний орган буде виносити рішення про коригування митної вартості (це несприятливе рішення для декларанта), він повинен повідомити декларанта, що він збирається виносити таке несприятливе рішення, тобто що ще немає формалізованих 500 гривень. Декларанту дається можливість надати додаткові документи, обґрунтування, і взяти участь вже в доведенні цього процесу, але на етапі, коли нема формалізованих 500 гривень. Рішення ще не винесено. Це перший елемент.
А другий елемент – ми говоримо про те, що у нас є конфлікт, на рівні, наприклад, якогось митного поста, де посадова особа не погодилась з заявленою декларантом вартістю. І в цьому випадку ми інформуємо декларанта. Він надає додаткові аргументи, пояснення, документи.
І рішення щодо цього буде вже виносити центр компетенції або управління, тобто інша посадова особа, а не та, перша. І під час другого етапу аргументації ми даємо право декларанту взяти участь у розгляді цього питання – можна фізично, можна у форматі відеоконференції, і вже за підсумком проведених консультацій центр компетенції чи управління митниці буде виносити рішення про цих умовних 500 гривень.
ВІКТОР
І частина таких конфліктних ситуацій може зникнути, а там, де дійсно є підстава, тоді вже ідіть до суду, якщо хочете.
ОЛЕКСАНДР
Так, вже в судовому порядку. І посадові особи митниці будуть відстоювати.
Як бізнесу підготуватися до нового митного кодексу
ВІКТОР
Ви зачепили митний кодекс. Достатньо довго над цим системним документом працює Міністерство фінансів, Державна митна служба, бізнес, експертне середовище. Які ще там є новації, нові правила для бізнесу? Чому ви вирішили йти саме у новий митний кодекс, а не класично змінювати якісь статті в чинному? Я так розумію, новий митний кодекс – це нова філософія.
ОЛЕКСАНДР
Це вже фіналізація процесу переходу на європейську філософію. По-перше, новий митний кодекс потрібен для того, щоб ми могли застосовувати однакову термінологію.
ВІКТОР
З Європою.
ОЛЕКСАНДР
І не тільки з Європою, а й з Міністерством економіки, із Держпродспоживслужбою, бо вони також імплементують у своє законодавство акти Європейського Союзу, і також використовують елементи як конструктора і терміни, і підходи, які є, наприклад, у фітосанітарному контролі, чи в контролі нехарчових продуктів. Коли ми говоримо про те, що ми використовуємо нову термінологію, багато речей ми вже взяли. Ми взяли слово “авторизація”. Конкретний приклад, ми говоримо, що на сьогодні у нас є 14 митних режимів: імпорт, експорт, транзит, митний склад, тимчасове ввезення, вивезення тощо. В Європейському Союзі ці процеси мають аналог “митна процедура”. Але, наприклад, режиму тимчасового вивезення в Європейському Союзі немає. Режиму знищення немає. Митний режим знищення – в Україні, в Європейському Союзі – процедура внутрішньої переробки, а саме знищення товарів – це є одним із варіантів операцій, які можуть бути здійснені при поміщенні товарів під цю митну процедуру. За рахунок термінології ми повністю переходимо на розмову однією мовою з партнерами, з Європейським Союзом, з контрагентами для бізнесу.
ВІКТОР
А що бізнес повинен вже починати робити, щоб бути готовим до того, як почне діяти новий митний кодекс?
ОЛЕКСАНДР
Я не хочу нікого образити, але бізнес почне читати новий митний кодекс, коли завтра він буде вступати в силу. Так показує практика, на жаль. Але зі свого боку ми будемо проводити всі роз’яснювальні роботи, розповідати і працювати над цим. Безумовно, велика частина бізнесу буде заздалегідь готуватися. Але якраз наша робота – зробити так, щоб бізнес, за великим рахунком, не відчув переходу: перший раз – на нові правила, новий митний кодекс, а другий раз – з нового митного кодексу напряму на норми європейського митного кодексу. З моменту вступу в Європейський Союз національні митні кодекси втрачали чинність у всіх країнах і застосовувався вже один митний кодекс Європейського Союзу. Наш новий митний кодекс буде повністю відповідати митному кодексу ЄС. Його мета, щоб коли він втратив чинність, український бізнес не відчув переходу на застосування європейського кодексу.
Але ключовий момент (те, що ми зараз робимо на етапі переходу між поточним кодексом і новим, і потім буде ще один елемент переходу до європейського) – це те, що вимоги, критерії до підприємств вже такі, як є в Європейському Союзі. Тобто, якщо підприємство підтвердило перший, другий та третій критерії і користується спрощенням, умовно, на випуск за місцезнаходженням, чи зменшенням загальної гарантії на якусь суму, то при переході на новий митний кодекс у нас не змінюються вимоги до нього. Ми знаємо, що підприємство вже було перевірено, воно знаходиться в моніторингу, воно дотримується усіх норм. При переході на новий митний кодекс йому не потрібно буде повторно це все підтверджувати. Воно продовжить користуватися спрощеннями.
Коли ми говоримо про етап вступу в Європейський Союз, в чинному кодексі такі ж самі вимоги, як в митному кодексі Європейського Союзу. І виходить, що нам не потрібно повторно підтверджувати відповідність цього підприємства вже митному законодавству ЄС напряму, бо в нас вже воно підтверджено і знаходиться в моніторингу. Нам фактично треба буде зробити бюрократичну процедуру – внести в європейську систему цю авторизацію і отримати вже в загальноєвропейській системі номер, який буде відповідати не локальній українській, а загальноєвропейській.
Але критерії всі будуть підтверджені.
Відповідаючи на ваше питання, що робити підприємству. Не чекати набрання чинності нового митного кодексу, вступу в ЄС, а вже рухатись в напрямку отримання авторизацій. Хай воно йому на перший погляд здається зараз не потрібно, хай це буде якась найпростіша авторизація загальної гарантії, там мінімальні вимоги: не мати суттєвих порушень законодавства і мати навчену людину, умовно кажучи. Сам факт, що в цьому контексті не треба чекати вступу, ці авторизації можна отримати зараз.
ВІКТОР
І потихеньку їх набирати.
ОЛЕКСАНДР
Так. Що ми вже зробили з нашими митними брокерами? Вони, звісно, не раді такому регулюванню, але ми сказали. В Європейському Союзі допуск до цієї професії визначається національним законодавством.
Кожна країна сама визначає: в когось іспити, в когось серйозні речі у митних брокерів. Кожна країна Європейського Союзу згідно з власним законодавством регулює всі допуски до цього виду діяльності. Ми в Україні зробили так, що для того, щоб отримати авторизацію, митний брокер має подати таку саму анкету самооцінки, як авторизований економічний оператор, звичайно, з меншим обсягом даних, але митні брокери вже побачили, як виглядає анкета, як заповнюється перший критерій.
ВІКТОР
У них пропав перший шок.
ОЛЕКСАНДР
Бо коли постає питання, що нам на поміщення товарів в митний режим переробки потрібна авторизація, її можна отримати або за декларацією, або за заявою. І за декларацією це можна робити від випадку до випадку, певну кількість разів на рік, і вартість не більше 10 тисяч євро. Тобто якщо хтось системно займається переробкою, то їм треба все одно йти за авторизацію. Авторизація у нас приймається на підставі заяви, це саме анкета самооцінки. І той митний брокер, який вже для себе проходив процедуру авторизації, коли йому говорять, що треба отримати авторизацію на переробку, він прекрасно знає, він сам це пройшов. Фактично ми вже зараз використовуємо дуже багато елементів, які будуть діяти і після набрання чинності нового кодексу, і після вступу в ЄС.
ВІКТОР
І на завершення. Уявімо митницю через 3-5 років. Маю велике сподівання, що Україна стане членом Європейського Союзу, митний простір буде максимально інтегрований. Що буде відрізняти митницю завтрашню від митниці сьогоднішньої?
ОЛЕКСАНДР
Я задумався над питанням через три роки. Це перший горизонт. Напевно якраз пройде перший шок від застосування нового законодавства. Бо в будь-якому разі будуть складності, ми до цього готові, ми вже не один закон впроваджували. Будуть завжди і ті, які підготувалися, і ті, хто не встиг підготуватися з певних причин. Ми всі зараз прекрасно розуміємо, в яких умовах перебуває наша економіка: військовий стан, російська агресія, знищена інфраструктура, ускладнена логістика. І ці речі на етапі планування вже становлять для нашого бізнесу дуже суттєві виклики, серйозні виклики. І запит у бізнеса зараз не на нові процедури, а на виживання. Це зрозуміло.
Горизонт п’ять років – це буде стабілізація процесів. Коли за перший рік всі зрозуміють, як з цим працювати, щось буде поправлено, бо нам крім митного кодексу ще треба прийняти підзаконні акти, їх обсяг колосальний, ʼ в декілька разів більше, ніж, власне, митний кодекс, нові процедури, і вони також мають базуватися на законодавстві ЄС. Тобто 5-й рік – це фактично буде цикл, коли будуть переглянуті відточені процедури, практика застосування. І, думаю, через 5+ років ми будемо вже спокійно в рамках нового кодексу з цією моделлю працювати.
Ключове, що я маю сказати, митниця має бути готова на горизонт мінус 2. Чому? Бо, фактично, коли ми говоримо про інтеграцію в якихось інших сферах, наприклад, екологія, чи сільське господарство, там можуть бути певні перехідні періоди, що поки Україна щось не переведе, вона не зможе користуватися якоюсь системою підтримки в Європейському Союзі.
І от привели, тоді у вас з’явився доступ до якоїсь спільної сільсько-господарської політики чи ще якихось речей. Тобто в напрямку екології Україна ще після вступу протягом п’яти років це має зробити. Якщо вона це не зробить, там вже будуть інші засоби примусу.
Але якщо ми говоримо про митницю, яка має в один момент стати новою і працювати в єдиній IT-системі по єдиних правилах, і бути частиною кордону митного союзу, то вона має бути готова повністю на 100% на перший день вступу в ЄС. Нам ніхто не дасть відстрочки ні по IT, ні по процедурах. І ми так зараз будуємо політику, і ми вдячні бізнесу, як я говорив вже не на одній зустрічі з бізнесом: ми вдячні, що ви нас терпите в цьому контексті. Але фактично вони виступають зараз драйвером і локомотивом нашої європейської інтеграції, бо Європа буде оцінювати митницю не тільки по митному кодексу, підзаконних актах, готовності IT-рішень. Європейський Союз ще буде оцінювати готовність України до вступу по митному кластеру практикою використання – як з боку бізнесу, так і з боку митниці. Тобто ЄС чекає вже готову країну, яка вміє, яка з першого дня починає працювати за тими самими правилами. Тому фактично всі ті складні заходи, які зараз вживаються, направлені на те, що без готовності митниці, на жаль, ми не отримаємо можливість європейської інтеграції.
ВІКТОР
Буду дякувати вам. І перш за все хочу подякувати нашим захисникам і захисницям за можливість дихати у вільній країні. Цей подкаст не був би можливим без підтримки проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development», який реалізується нашими партнерами.
Олександре, я вам дякую за час, за те, що ви поділилися вашими думками, вашими планами. І я дуже сподіваюся, що всі задумки, які ви зараз маєте, ви якомога швидше зможете реалізувати, і бізнес скаже тільки “дякую”, навіть якщо їм для цього доведеться вжити додаткові кроки, але це зробить їх більш пристосованими до нових європейських правил.
ОЛЕКСАНДР
Дякую, Вікторе, що запросили. Одна коротка ремарка. Я думаю, що бізнес каже “дякую” – це горизонт десь 10+ років. Але наразі ще раз дякую нашим захисникам, які дозволяють нам це робити. А ми, зі свого боку, працюємо максимально для того, щоб у наших захисників була і зброя, і були гроші. Реформи, про які ми зараз говорили, – це одна з умов отримання допомоги з боку Європейського Союзу та інших партнерів. Тому виконуємо свою роботу, незважаючи на ті складності, які ми маємо для реалізації. Але це не ті складності, з якими стикаються, на жаль, наші хлопці і дівчата на перших лініях оборони.
ВІКТОР
Дякую.
Подкаст підготовлений в рамках субгранту проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується IAA – Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD («Центру досліджень фіскальної політики») і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.