Як перевірити, куди пішли мільярди доларів міжнародної допомоги Україні і як зробити процес прозорим для всіх – від донора до громадянина. Про це говорила радниця Центру досліджень фіскальної політики Марина Стадник на V Науково-практичному форумі «Цифрова трансформація фінансового сектору» в Державному податковому університеті.
«Міжнародна допомога, попри свою критичну важливість у процесах відновлення та розвитку, часто супроводжується проблемами, пов’язаними з її обліком, верифікацією та аналізом. Один з найактуальніших викликів — неможливість простежити повний ланцюг фінансування: від донорського рішення до фактичних витрат», – зазначила експертка.
Команда Центру взялася за непросте завдання – верифікацію даних щодо міжнародної допомоги, і вже проаналізувала понад 160 угод у межах 110 проєктів.
Проте цей процес виявився набагато складнішим, ніж здавалося на перший погляд. Серед викликів – фрагментарність фінансових потоків, закритість частини угод та розрив між обіцяним і фактичним фінансуванням.
«Часто один проєкт має кілька джерел фінансування, що оформляються в межах різних угод, з різними траншами та на різних етапах. Наприклад, проєкт може бути на суму в 500 млн доларів, проте первинно підписується угода на 100 млн, згодом — ще на 50 млн від іншого донора. Така фрагментарність унеможливлює створення повного фінансового профілю проєкту», – пояснила вона.
Результатом цієї роботи стане інтерактивний дашборд, що дозволить простежити допомогу – від угоди до фактичного виконання.
