- July 19, 2024
Лише 5,7% платіжок Казначейства, проведених у 2023 році, мають достовірні дані про закупівлі в системі Prozorro. Це створює значні труднощі при моніторингу ефективності використання коштів та ідентифікації потенційних корупційних дій. Про це керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук розповів під час свого виступу на засіданні парламентської ТСК з розслідування порушень при здійсненні публічних закупівель під час війни.
Він зазначив, що у межах проєкту «Вартість війни» команда Центру презентувала інтерактивну систему моніторингу видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Цей інструмент дозволяє органам державної влади та громадськості відстежувати кожну витрачену гривню з Фонду й побачити, хто платив ці кошти та хто отримував. Зараз команда працює над візуалізацією видатків місцевих бюджетів усіх територіальних громад Київської області.
Однак, за його словами, існує низка системних проблем, які перешкоджають ефективному моніторингу закупівель та забезпеченню прозорості використання коштів. «Першою і ключовою проблемою для нашої команди є якість даних, які генерують урядові інституції, органи місцевого самоврядування в частині закупівель та оплати за ці закупівлі», – підкреслив він.
Зокрема, із 3,7 млн тендерів за 2023 рік у платіжних дорученнях Казначейства є інформація тільки щодо 212 тисяч, або 5,7%. «За ідентифікаційним номером закупівлі можна знайти тільки дуже обмежену частину платежів, просто порівнявши його в двох державних базах – Prozorro та Казначейства», – пояснив Віктор Мазярчук.
Він також звернув увагу на проблеми з якістю даних в платіжних дорученнях. Так, з 244 тисяч платіжних доручень у 2023 році, здійснених за капітальний ремонт та реконструкцію, менше третини містять інформацію про закупівлі (74 тисячі).
«Ви будете сміятися, але в нас Казначейство дозволяє оплачувати товари за закупівлями, які ще не проведені, а відбудуться в майбутньому. Але мені не до сміху, оскільки це все серйозно впливає на якість даних, з якими ми працюємо, – додав він. – Масштаби цієї проблеми не дуже великі порівняно з бюджетом загалом, але у 2023 році таких закупівель було на 19 млн грн, їх здійснила 91 установа за кошти державного та місцевих бюджетів».
Експерт також акцентував увагу на необхідності синхронізації бази Казначейства та Prozorro, про що говорять вже не один рік. «В ідеальному світі документи в системі Prozorro мають бути представлені так само, як закони на сайті Верховної Ради. Це еталон, який мають наслідувати всі», – підсумував Віктор Мазярчук.
Повний текст виступу:
Шановний пане Голово, члени ТСК,
Вдячний Вам за можливість поділитися нашими пропозиціями та ідеями щодо питань державних закупівель та ефективності використання коштів платників податків.
Сфера інтересів нашої команди – публічні фінанси та робота з великими даними. У рамках реалізації проєкту “Вартість війни” ми збираємо та верифікуємо інформацію про фактичні видатки, здійснені з державного бюджету, місцевих бюджетів, а також коштів міжнародних партнерів, та спрямовані на подолання наслідків війни.
Недавно ми презентували інтерактивну систему моніторингу видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, де показали всі видатки Фонду в 2023 році (за винятком тих, які мають обмежений доступ). Цей інструмент дозволить знайти кожну витрачену гривню з Фонду й показати, хто платив ці кошти і хто їх отримував. Ви зможете побачити всі об’єкти, на які були витрачені кошти. Зараз ми працюємо над візуалізацією видатків місцевих бюджетів всіх територіальних громад Київської області.
Пане Голово, шановні народні депутати, члени ТСК, присутні, ви можете запитати, до чого тут розроблений нами інструмент моніторингу видатків відновлення?
Відповідь буде дуже лаконічна і проста. Наша задача – зв’язати три базові кроки:
рішення уряду (ОМС) про виділення фінансування;
проведення закупівель;
оплата за здійснені роботи та послуги.
І саме цим ми займаємося протягом останніх місяців. Враховуючи велику кількість відкритої інформації, яку генерує Уряд, та незважаючи на неймовірну прозорість в окремих питаннях використання коштів, все ж існує низка системних проблем, які просив би вас також врахувати у вашому звіті.
Ці проблеми є стримуючим фактором, який не дозволяє якнайкраще здійснювати моніторинг закупівель та забезпечувати ефективне використання коштів. Ці обмеження системи дозволяють приховувати неефективність та корупцію..
Саме тому буду сьогодні говорити в широкому контексті правопорушень, пов’язаних з корупцією, при здійсненні публічних закупівель, де закупівлі є одним із елементів.
Першою і ключовою проблемою для команди Центру досліджень фіскальної політики є якість даних, які генерують урядові інституції, органи місцевого самоврядування в частині закупівель та оплати за ці закупівлі.
Пане Голово, Ви як людина, яка вміє та любить аналізувати великі масиви даних, прекрасно розумієте принцип – trash in – trash out (на вході сміття – на виході сміття), або перефразую: неможливість ідентифікувати потенційні корупційні дії та попередити корупцію.
Декілька цифр на прикладі 2023 року.
Кількість успішно проведених тендерних закупівель становить майже 3,7 млн тендерів. Ми знаємо точну цифру, оскільки у нас є повна база Prozorro, з якою ми працюємо, роблячи аналітику або окремі інтерактивні продукти. Із 3,7 млн тендерів за 2023 рік у платіжних дорученнях Казначейства є інформація тільки щодо 212 тисяч, або 5,7%. Тобто за ідентифікаційним номером закупівлі можна знайти тільки дуже обмежену частину платежів, просто порівнявши його в двох державних базах – Prozorro та Казначейства.
Ми всі розуміємо, що оплати за капітальне будівництво або за закупівлю товарів та послуг мають здійснюватися Казначейством на підставі інформації про проведений тендер, це одне з обов’язкових полів.
Із 244 тисяч платіжних доручень у 2023 році, здійснених за капітальний ремонт, реконструкцію тощо (капітальні видатки) менше третини містять інформацію про закупівлі (74 тисячі).
Шановні колеги, ви будете сміятися, але у нас Казначейство дозволяє оплачувати товари за купівлями, які ще не проведені, а відбудуться в майбутньому. Але мені не до сміху, оскільки це все серйозно впливає на якість даних, з якими ми працюємо. Масштаби цієї проблеми не дуже великі порівняно з бюджетом загалом, але у 2023 році таких закупівель було на 19 млн грн, їх здійснила 91 установа за кошти державного та місцевих бюджетів.
Для прикладу, Казначейство проводить таких платежів для Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця на майже 400 тисяч гривень, а це кошти державного бюджету. Цей приклад наводжу вам, щоб показати декілька аспектів проблеми з даними:
перша – Казначейство не забезпечує перевірку коректності тендерів, за якими здійснюється оплата, оскільки оплачує електричну енергію Університету за тендером, який проводить Національна Академія Державної Прикордонної Служби України Ім. Богдана Хмельницького на закупівлю стільців ІЗО. Інші замовник та предмет закупівлі (2023-12-19-021629-a).
Друга – Казначейство оплачує Університету за неіснуючий тендер, а саме закупівлю послуг зі встановлення системи відеонагляду, який має бути проведений у жовтні 2323 року (2323-10-23-009341-a)
Інколи проста математика дозволяє нам шукати порушення бюджетного законодавства, але не дозволяє Казначейству не проводити платіжні доручення, які містять помилки.
Шановні члени ТСК, Ви професійно займаєтеся закупівлями, знаєте, що ідентифікатор тендеру (ID-tender) має свій унікальний номер, який стандартно складається із 22 символів. Так-от, по 115 тисячах платіжних доручень Казначейства (6% від загальної кількості) довжина символу ідентифікатора тендеру коливається від 2 до 49 символів. Найбільш поширена та неправильна практика написання цього ідентифікатора – просто дві англійські букви UA.
Можна тільки порадіти, що працівники в органах влади знають не тільки українську мову, але й англійську. Бо в ідентифікаторах закупівель Prozorro та Казначейства можна зустріти написання букви «а» українською та англійською мовами. Це також спотворює якість даних. В 317 тисяч платіжних доручень з майже 2 млн таких в ID-закупівлі є символи двома мовами, а це становить 16% всіх даних.
Шановний пане Голово, члени ТСК, присутні, чому я не говорю про те, що кошториси, плани будівництва та інші речі закупівель мають бути в машиночитному форматі? Бо це питання уже перезріло і дякую народним депутатам, які взялися його вирішувати.
Я б окремо звернув вашу увагу на те, що в системі Prozorro документи мають бути представлені так само, як закони на сайті Верховної Ради України. Це еталон, який мають наслідувати всі.
Окрім цього, якщо ми хочемо запобігти корупційним вчинкам, ми маємо чітко розуміти, з якого фінансового джерела проводиться закупівля та оплата за неї. В Prozorro має бути реалізовано функціонал синхронізації з бюджетом та бюджетними програмами. В контексті моніторингу відновлення, який зараз стає надзвичайно актуальним, мають бути чітко прописані поля з адресою будівництва, яка має формуватися з назв області, тергромади, населеного пункту та вулиці.
В ідеальному світі нарешті має відбутися синхронізація бази Казначейства та Prozorro, про що уже говориться роками.
На завершення хочу звернути, шановні члени ТСК, вашу увагу на роботу таких органів як Рахункова палата та ДАСУ. Дуже важливо, щоб ці інституції публікували звіти про свою роботу, обґрунтування щодо плану перевірок в машиночитному форматі.
Важливо взагалі вирішити питання публікації звітів ДАСУ щодо проведених аудитів. Так само звернути увагу Рахункової палати, що з 2021 році є розроблений, але поки не затверджений Класифікатор бюджетних порушень. Цей документ міг би бути базовим для ідентифікації порушень та зменшення дискрецій в рішеннях державних органів.
Шановний пане Голово, члени ТСК, хочу подякувати Вам за можливість представити наші напрацювання. Сподіваюся, наш досвід аналітики та роботи з великими даними буде корисний вам.
Із задоволенням відповім на є ваші запитання.
Стежте за нами
Підписка
Підпишіться на нашу розсилку та отримуйте добірку цікавих статей та досліджень щотижня