Вже третій рік Україна живе з великим фінансовим ресурсом від Європейського Союзу – програмою Ukraine Facility. Вона заснована на принципі “гроші в обмін на реформи”, розрахована до 2027 року і передбачає виділення 50 мільярдів євро. Частина цих коштів спрямована на освіту: шкільні автобуси, укриття, обладнання, харчоблоки тощо. Центр досліджень фіскальної політики спробував показати повну картину фінансування освітньої складової Ukraine Facility. Не лише на основі відкритих даних, а й інформації, зібраної безпосередньо на місцях – від шкіл до органів місцевого самоврядування.
«Ми поставили собі завдання зібрати всі видатки на освіту в рамках Ukraine Facility за 2024 рік. Почали з центральних органів влади, звернулися до міністерств освіти та фінансів, щоб зрозуміти, з яких програм це фінансується. Після цього ми опрацювали всі платіжні доручення Казначейства», – пояснив голова правління Центру Віктор Мазярчук на презентації результатів моніторингу використання коштів Ukraine Facility в сфері освіти.
Однак уже на цьому етапі з’ясувалося: офіційна картина не повна.
«Загальна сума видатків не відповідає звітності. І це нормально. Казначейство не завжди публікує всі платіжки через технічні моменти, наприклад, повернення коштів. Тому ми пішли далі і звернулися безпосередньо до виконавців», – розповів він.
У підсумку команда зібрала і верифікувала понад 36 тисяч платежів на суму більше 7 мільярдів гривень. Дані надали понад тисяча органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств і освітніх закладів.
«Ми отримали максимально повну картину. Невідповідності є, але вони не системні, їхню природу можна пояснити», – додав експерт.
На основі цього масиву даних Центр підготував одразу три продукти: детальне дослідження витрат, аналітичне опитування виконавців і відкритий інтерактивний дашборд. Останній дозволяє буквально “зануритися” в дані, подивитися, які регіони отримували фінансування, на що саме і з яких джерел.
Барʼєри, що гальмують реалізацію проєктів
Для того, щоб дізнатися, як на практиці реалізуються освітні проєкти в межах Ukraine Facility, аналітики Центру звернулися до тих, хто щодня проходить через погодження і дедлайни. Для цього розіслали понад півтори тисячі анкет учасникам закупівель і виконавцям проєктів.
Відповіді отримали від 149 респондентів із 21 регіону.
«Не можна вважати це дослідження повністю репрезентативним, але воно охоплює майже всю країну – від сільських шкіл до великих закладів в обласних центрах. І цього достатньо, щоб побачити закономірності», – наголосила аналітикиня Центру Юлія Звєрєвич.
За її словами, головний висновок звучить просто, але має системні наслідки: «чим краще роз’яснення на старті, тим менше бар’єрів у реалізації проєкту».
Ті, хто добре розумів правила програми, значно рідше стикалися з труднощами з внесенням даних до DREAM чи проведенням закупівель у Prozorro.
При цьому більшість респондентів – близько 80% – заявили, що грошей вистачало. Але це не вирішує ключових проблем.
«Головний системний бар’єр – не відсутність фінансування, а занадто довгі погодження», – підкреслила аналітикиня.
Серед інших проблем виділили зростання цін на будівельні матеріали, дефіцит обладнання, складні вимоги до підрядників і закупівель.
І ще один red flag, який складно ігнорувати: більшість виконавців не впевнені, що зможуть підтримувати експлуатацію проєктів після завершення фінансування. «Це серйозний сигнал для відповідальних осіб як на центральному, так і на місцевому рівнях, адже від цього залежить не лише ефективність використання коштів, а й успішність програми Ukraine Facility в освіті загалом», – зазначила Звєрєвич.
Європейські гроші = європейські правила
Про зміну підходів до контролю за цими коштами розповів заступник голови Державної аудиторської служби України Владислав Марушевський.
«Якщо ми хочемо отримувати європейські кошти, ми маємо використовувати їх за європейськими правилами», – зазначив він.
Це означає не лише перевірки з боку українських органів, а й постійний нагляд з боку інституцій ЄС.
«Ці кошти – гроші європейських платників податків. І вони очікують, що фінанси будуть використані ефективно і прозоро», – підкреслив він.
ДАСУ вже перейшла до так званих системних аудитів, коли перевіряється не окремий проєкт, а увесь ланцюжок руху коштів: від міністерства до конкретної школи.
І тут з’ясувалося несподіване.
«Перші об’єкти були здивовані, що вони працюють саме з коштами Ukraine Facility, а не просто бюджетними. А це інший рівень вимог», – додав він.
За словами посадовця, багато порушень насправді є не зловживаннями, а наслідком нерозуміння.
«Коли є співпраця і пояснення, це помилки. Коли цього немає, то виникає підозра на умисні порушення. І це бачимо не лише ми, а й європейські партнери», – пояснив Марушевський.
Контроль, який економить сотні мільйонів
Про іншу сторону моніторингу розповіла представниця Антикорупційної ініціативи Ольга Колодочка. Її команда долучилась до контролю проєктів будівництва шкільних харчоблоків.
За два роки завдяки цьому підходу вдалося зекономити 320 мільйонів гривень.
«Це дозволило включити до проєкту ще 36 шкіл», – наголосила вона.
Контроль відбувається на всіх етапах: від аналізу проєктної документації до перевірки виконаних робіт. І навіть тут знаходять проблеми, які не лежать на поверхні.
«У документації досі трапляється обладнання з росії чи білорусі. Ми це відстежуємо і не допускаємо», – запевнила Колодочка.
Окремий фокус – робота з громадами.
«Ми тут не для того, щоб карати, а щоб допомогти реалізувати проєкт правильно», – резюмувала вона.
Прозорість як робочий інструмент
У підсумку всі учасники дискусії зійшлися в одному: ключ до ефективності не лише в контролі, а в зрозумілих правилах і поінформованості.
«Ми вважаємо, що більшість бар’єрів можна мінімізувати через кращу комунікацію як на центральному, так і на місцевому рівнях», – підсумувала Юлія Звєрєвич.
І саме тут відкриті дані стають не формальністю, а інструментом. Бо коли видно кожен платіж, складніше сховати системну проблему і водночас легше її виправити.
Дашборд видатків Ukraine Facility на освіту
Моніторинг видатків на освіту за кошти Ukraine Facility у 2024 році
Бар’єри реалізації освітніх проєктів Ukraine Facility в Україні
База даних закупівель Ukraine Facility на освіту в Україні (2024)
Матеріал підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.