Другий випуск подкасту присвячений державному бюджету на 2024 рік. Чи вистачить коштів на пенсії, зарплати і соцвиплати в умовах війни? Чому у громад забрали військовий ПДФО? Що таке “податок на гріх”? Що буде, якщо кошти від міжнародних партнерів надійдуть невчасно? Які ще зміни очікують на українців у 2024 році? Ці та інші актуальні питання обговорюють Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук та експерт з публічних фінансів Роман Слободян.
Слухайте на зручній платформі
Роман
Добрий день, шановні слухачі! Радий вас вітати на нашому подкасті і зі мною сьогодні Віктор Мазярчук. А це означає, що ми будемо говорити про Держбюджет-2024.
Віктор
Добрий день, колеги!
Роман
Що для нас означає те, що Держбюджет 2024 ухвалений вчасно цього року?
Віктор
Перш за все, це означає, що уряд та парламент виконали норми закону. І це дуже добре, тому що зараз виконання норм закону є як стандарт. Раніше, в попередні роки, на превеликий жаль, цього не дотримувались. Це перше.
Друге – це стабільність. Це означає, що і урядовці, і державні службовці, і представники органів місцевого самоврядування знають, з якими цифрами їм потрібно готувати свої бюджети, чого очікувати. Так само це стабільність і для бізнесу. Тому що бізнесмени так само будуть розуміти, за якими правилами вони будуть грати. Раніше була поширена історія, що разом з бюджетом депутати ухвалювали і зміни до Податкового Кодексу, змінювали ставки податків, процедури і за декілька днів або за тиждень до Нового року бізнес був змушений грати за новими правилами та адаптовуватись. Депутати “дарували подарунки під ялинку”. Тому, перш за все, це про стабільність.
Ну і зрозуміло, якщо це стабільність і передбачуваність, то це в певній мірі і прозорість. Чому? Тому що експертне середовище, журналісти можуть завчасно почати аналізувати цей документ, саме фінальний документ, комунікувати і доносити свою роботу громадянам.
Чи буде гречка “золотою”?
Роман
Зрозуміло, дякую, але дивіться, от якраз коли аналізуєш держбюджет, ти відкриваєш зареєстрований законопроєкт, там дуже багато додатків і є пояснювальна записка. Її мало хто читає. Але мені здається, що саме вона містить найцікавіше. Саме в її описі є дуже багато показників та пояснень. Думаю, що не всі наші слухачі мають чітке уявлення, як це відбувається. Ось, наприклад, якщо ми візьмемо з цієї таблиці один з показників – інфляція. На наступний рік вона запланована на рівні 9,7%. Що це означає для нас? Тобто це означає, що хліб, гречка, цукор зростуть в ціні на майже 10%?
Віктор
Абсолютно точно, Романе. І це велика проблема, що наше експертне середовище, люди, які аналізують держбюджет, в тому числі журналісти, нечасто читають пояснювальну записку до держбюджету. А це достатньо детальна аргументація, яким чином Уряд України в особі Міністерства фінансів робив цей документ. Там є і розрахунки, і аргументація, що саме змінюють, чому така логіка. Якщо б колеги з журналістського середовища читали цей документ, в них би було наперед, напевне, матеріалу на статей до 50. 5–10 статей можна елементарно написати з цих додатків. Береш просто якусь тематику, розумієш логіку ухвалення рішень, береш додаткові коментарі і готово.
Якщо ми говоримо про індекс споживчих цін, то ти все правильно сказав. Наприклад, якщо вартість гречки зараз в районі 28 грн за 1 кг, то до кінця року вона коштуватиме 31 грн, тобто ціни зростуть на 9,7%. Якщо батон, приміром, у Києві коштує 26 грн, то є очікування, що він подорожчає додатково на 2 гривні 60 копійок до кінця року. Тобто буде зростання цін. І цей показник стимулює розрахунок інших показників, які безпосередньо зазначені у держбюджеті.
Роман
Я бачу, у цінах в магазинах ви дуже добре розібрались, назвали всі найбільш поширені товари, які можна купити. До речі, це улюблене питання більшості журналістів, коли проводять ефіри саме з депутатами. І питання ставлять: «А яка вартість гречки?». Тому тут вам велика п’ятірка за п’ятибальною системою. Але є ще один дуже цікавий показник, передбачений у держбюджеті, – це мінімальна заробітна плата. Ми бачимо, цього року вона зростає двічі. Перший раз мінімальна зарплата зросла з 1 січня – до 7 100 грн (до того становила 6 700 грн), і з 1 квітня становитиме 8 000 гривень. Це виходить, що вона зросте на 1 300 гривень. Здається, у мене не закритий гештальт з цим цукром. Виходить, що я зможу купити 4 мішки цукру за ці кошти? Чи справді зростуть мої доходи/заробітна плата, на що це впливає ? Для чого взагалі цей показник?
Віктор
Якщо ми говоримо про мінімальну заробітну плату, то це базовий показник для розрахунку соціальних стандартів. Багато показників в держбюджеті, і не тільки в бюджеті, прив’язані до показника мінімальної заробітної плати. Я не знаю, Романе, навіщо тобі 4 мішки цукру ? Напевне варення крутити.
Роман
Мабуть глюкози замало.
Віктор
Звичайно, коли мінімальна зарплата зростає, то люди, в яких зарплата прив’язана до цього показника, отримуватимуть більше. Відповідно, вони зможуть собі дозволити купувати більше. Погано, що людей, які отримують мінімальну заробітну плату, багато. Відповідно, тому і зросте в них заробітна плата. Це перше. Друге – коли зростає мінімальна заробітна плата, зростають, в тому числі, і податкові надходження.
Роман
Можна сказати, що це таке штучне збільшення податків ?
Віктор
Це не штучне.
Роман
Багато хто з журналістів запитує, чи є це збільшенням надходжень від податків, без зміни поточної ставки.
Віктор
Це трішки маніпуляція, але це один з елементів. У тому числі декілька років тому був інструмент для виведення з тіні чорного і сірого бізнесу, який сплачував мінімальну заробітну плату. Якщо пам’ятаєш, там було значне зростання мінімальної заробітної плати, щоб більше бізнеса вивести з тіні. Чому? Зазвичай, що робили? Ставили мінімальну зарплату. Решта готівкою доплачували. Що зробив уряд? Він у попередні роки підняв дуже сильно мінімальну зарплату і, відповідно, люди отримують більше, і податків сплачують більше. Але ми відійшли від теми. Отже, коли ми говоримо про мінімальну зарплату, один з елементів – це збільшення надходжень від ПДФО, наприклад, ЄСВ. ЄСВ в окремих показниках вже прив’язане до мінімальної заробітної плати. І це, в принципі, для держави добре. Чому? Тому що держава є одним з найбільших роботодавців. Тому все одно тут перекладання грошей з однієї кишені в іншу. Тому що перед тим, як ти заплатиш людині заробітну плату, ти маєш одночасно заплатити податки, тобто ти платиш і працівнику, і державі.
Роман
Це цикл грошей в бюджеті.
Віктор
Цикл грошей у природі, бюджетній системі. Абсолютно вірно підмітив.
Відставити паніку: яким буде курс долара
Роман
У мене насправді багато запитань про мінімальну заробітну плату, але в нас ще дуже багато показників. Тому я поставлю тільки останнє питання. Ви вже, мабуть, здогадалися про яке саме?
Віктор
Валюта?
Роман
Так, курс долара. Я пам’ятаю, в багатьох телеграм-каналах тільки і було, особливо минулого року, «ай-яй-яй», курс долара буде по 50 грн за долар. Що це буде? Потрібно відкривати депозити валютні. Тобто паніка звідусіль. По факту, ми бачимо, що середній курс долара в діапазоні 37-38 грн. Чи могли б ви пояснити, на що курс впливає і чому вже котрий рік не справджуються ці прогнози. Можливо ми в своєму подкасті трошки заспокоємо населення.
Віктор
Давайте почнемо так: бюджет не визначає курс долара. Це зовнішній фактор, який Міністерство фінансів бере від інших інституцій. Тобто Мінфін бере цей показник у Національного банку України і рахує на його основі інші показники. Які це можуть бути показники?
Один з найголовніших, на який курс сильно впливає, – це державний борг. Ми багато зараз отримуємо коштів і кредитних, і грантових (тобто безкоштовних, яких повертати нам не потрібно) у валюті. Відповідно, якщо курс змінюється, ми отримуємо або менше коштів, або більше. Це перший показник. Другий показник – це експортно-імпортні операції. Наприклад, експорт за дев’ять місяців 2023 року: Україна продала товарів на 27 млрд дол. Що ми в основному експортуємо – це зерно, дуже багато. Далі олія. На превеликий жаль, метали, машинобудівництво зараз дуже кардинально впало. Тобто в даному випадку, якщо в нас курс 36,56 гривень за долар на початок року і 35,35 гривень за долар в кінці, тобто у нас трішечки національна валюта зміцнилася. Це означає, що коли ми експортуємо, то за один долар ми менше отримуємо гривні, якими потім тут платимо заробітну плату, купуємо тут товари і послуги. Бізнес – це одна з частин. Інша частина – ми ж так само закуповуємо різноманітні товари. Наприклад, нафту, бензин. Це великий дуже показник. На 8 млрд дол. США ми купили нафти, нафтопродуктів за 9 місяців 2023 року. Ми купили також різноманітне обладнання та машини, і тому подібне. На 5,5 млрд дол. США ми купили різних літальних апаратів, плавучих засобів, машин. Ну я так розумію, там велика частина, напевно, і на Збройні сили України. Тобто в Україні, коли курс зміцнюється і стає меншим, це краще, тому що ти можеш більше купити. Тому це певний баланс. Враховуючи, що на дуже великі суми (на 42 млрд дол. США за 9 місяців) ми здійснили оплати по імпорту, тому тут повинен бути певний баланс. А це, звичайно, потім вже податки, в тому числі і товарообіг і все це впливає на курс. Тобто курс – це зовнішній чинник, який впливає в тому числі і на бюджет.
Роман
Погоджуюсь з вами, але і ви самі під час своєї відповіді сказали про те, що це впливає на планові надходження. І зазвичай, якщо курс трішки відхиляється від того, який вказаний в бюджеті, то це впливає на виконання бюджету.
Віктор
Абсолютно. І минулого року ми мали таку ситуацію, коли через те, що закладали один курс, а по факту мали інший, були дуже великі недонадходження. І Міністерство фінансів змушено перекривати їх за рахунок інших джерел, або не робити певні видатки. Ну поки перекриває, тому це нормально.
Роман
Тому поки паніку відміняємо.
Віктор
Паніку відміняємо точно. Паніка, зрада – це не до нас.
Пріоритетні видатки: куди йдуть наші гроші
Роман
Не потрібно купляти долари, користуємось гривнями. По макропоказниках. Сподіваюсь, ми вже розібралася з основними. Як тоді не перейти до ще однієї цікавої теми – це наші видатки. Наших слухачів, думаю, вони дуже цікавлять, на що наші спільні кошти направляються, тому чи могли би ви, Вікторе, назвати пріоритетні видатки? Розуміємо всі, що перш за все це оборона, бо нам потрібно боротися з агресором. Але які ще є?
Віктор
Видатки – 3,3 трлн грн. Ми розуміємо, що в минулому році уряд, Мінфін і парламент декілька разів вносили зміни до бюджету. З чим це пов’язано? Це пов’язано перш за все з війною проти країни-терориста і тим, що уряд планував. Уряд в минулому році перед тим, як розробив бюджет, мав 16 сценаріїв розвитку ситуації. Виходячи з цього, він і планував бюджет. Спочатку вони планували, що активна військова фаза закінчиться після зими, потім вони планували, очікували, що вона закінчиться в середині року. І зараз, ми всі розуміємо, що війна буде тривати до перемоги. Тому уряд постійно змінював бюджет. Якщо порівнювати видатки на сектор безпеки та оборони з минулим роком, то вони трішки менші. Але це тому, перш за все, що є очікування, що війна не буде тривати до кінця року. Якщо, не дай Боже, буде триватиме довше, то відповідно будуть внесені зміни до держбюджету. Про це вже парламентарі говорять, що це не є проблема. Вони оперативно зберуться і внесуть зміни до бюджету. Тому основний самий ключовий аспект – це Збройні сили України. ЗСУ – це я маю на увазі загалом, тому що тут не тільки ЗСУ, але і ДСНС, СБУ, ГУР, повністю весь сектор безпеки і оборони.
Там є два великих компонента. Основний, найголовніший – це зарплата. Потім – це закупівля техніки і всього супутнього для того, щоб наші хлопці на передку і в тилу мали все необхідне, щоб вигнати ворога з нашої території. Другий великий блок – це соціальне забезпечення. Це пенсії. Якщо ці два блоки скласти, то це майже 3/4 або 75 % всього держбюджету іде на сектор безпеки і оборони та соціальне забезпечення. Тобто оце два ключові блоки. Потім йде медицина і освіта.
Роман
Тобто основну частину Держбюджету, передбачено на фінансування оборони та соціальних видатків. І щоб нам профінансувати їх, то потрібно десь взяти кошти, їх заробити. Бо тут, як і в житті, має бути баланс у всьому. І я б розділив, мабуть, так. Перша частина – це доходи, які ми можемо самостійно профінансувати. Зокрема, ви всі знаєте, що оборону ми не можемо фінансувати за рахунок міжнародних партнерів. Ну і друга частина – це запозичення, тобто ми шукаємо кошти в партнерів. І в подальшому чи позичити, чи взяти кредит, який потрібно потім віддавати. Але давайте спочатку поговоримо тоді про наш перший варіант – про те, що ми самі заробляємо.
Віктор
Є чотири основних групи податків, які дають майже 80% всіх надходжень. Найбільше, це класично ПДВ. Податок на додану вартість, або його можуть ще називати податок на споживання. Це, наприклад, сьогодні зранку я йшов на нашу зустріч для запису подкасту і зайшов у свою улюблену кав’ярню, взяв каву і відповідно заплатив за каву кошти. І в чеку бачу: ПДВ – 20 %.
Є ПДВ внутрішнє та імпортне. ПДВ загалом цьогоріч забезпечить 45% від всіх доходів держбюджету. Мовою цифр – це майже 800 млрд грн. Це сума, яка буде спрямована, навіть трішки більше, на виплату заробітної плати в ЗСУ, це грошове забезпечення.
Другий аспект – це ПДФО, у тому числі військовий. Загалом, в бюджеті передбачено, що такі надходження становитимуть 300 млрд гривень. Звичайно, це дуже багато. Якщо дуже просто пояснити, мені сподобалося таке порівняння, ПДФО – це податок на зарплату. Або, як казали класики, податок робочого дня. Чому така аналогія? Тому що це ти платиш, частинку своєї зарплати, яку ти заробив на роботі, протягом робочого дня. Таким чином кожен день ти отримуєш заробітну плату і відповідно ділишся частинкою, це 18%. Плюс 1,5 % – це військовий збір. Загалом сума, яка сплачується із заробітної плати, становить 19,5 %. Для прикладу, готуючись до нашої розмови, я подивився, скільки заплатив апарат ВРУ народним депутатам і їхнім помічникам в якості заробітної плати.
Роман
Зараз дуже обережно, бо народні депутати теж можуть дивитися.
Віктор
Я дуже сподіваюсь, що вони будуть нас дивитися і слухати, і їм буде так само цікаво почути наші дискусії, цифри і тому подібне. Значить у листопаді, з 1 по 30 числа, апарат ВРУ у якості заробітної плати заплатив депутатам і їхнім помічникам 56 млн гривень. Так от ПДФО і військовий збір – це майже 11 млн грн. Тобто з депутатів забрали цю суму і повернули назад в бюджет. Так званий податок робочого дня.
Роман
Значить, депутати хороші.
Віктор
У даному випадку – так. Частина їхньої зарплати пішла на те, щоб ЗСУ змогли захищати Україну. По ПДФО що помінялося ключове – це те, що частину коштів, яку платять військовослужбовці, оцей так званий податок ПДФО (раніше частина йшла в місцевий бюджет і в державний бюджет) зараз повністю надходить у державний бюджет. А це величезні суми. Тобто у державний бюджет буде надходити все ПДФО від військових.
Роман
Виходить, недоотримують місцеві бюджети, якщо в них забрали.
Що таке податок на гріх
Віктор
Ну не те що, не дотримують. Логіка ПДФО дуже проста: змусити або створити певні стимули на місцях, щоб розвивали бізнес. І бізнес платив ПДФО, оцей податок. Тому що вони сплачують його від отриманої зарплати працівників. Що зробили органи місцевого самоврядування на місцях, щоб отримати кошти з військовослужбовців? Нічого. Держава фактично сплачує за військового ці кошти і вони йдуть до місцевого бюджету. Йшли раніше. Зараз вони будуть надходити у державний бюджет і будуть розподілятися наступним чином. 45 % підуть на закупівлю дронів, і тому подібне, у Державної служби спеціального зв’язку, спецтехніки. 45% від цієї суми підуть на закупівлю і розвиток озброєння, нашого національного. Тому що для нас це велика проблема, бо минулого року майже все озброєння, яке ми закуповували, ми закуповували за кордоном. Ми не мали власного виробництва, локалізації, а це мільярди гривень. І 10% від цієї суми піде безпосередньо на сектор безпеки і оборони, на військові частини, на території, які платять ось цей податок. Тобто фактично, якщо раніше йшло не напряму, а через місцевий бюджет, депутати могли давати військовим частинам, а могли не давати, то зараз чітко визначено відсоток, конкретно вказано, що йде на місця. І в принципі, я вважаю, це добре.
І ще один цікавий податок – це акциз. Його по-різному називають. Деякі люди називають це “податок на гріх”.
Роман
Поясніть. Якщо у неділю, пішов у церкву, посповідався, то все прощається.
Віктор
Посповідався, але потім ти пішов в магазин, купив алкоголь, купив тютюн і відповідно заплатив “податок на гріх”. Чому так називають? Тому що це додаткова оплата або додатковий податок за товари, які вважаються шкідливими – це перший аспект. А другий – його ще інколи називають “податок на розкіш”, тому що акцизом можуть обкладати товари преміум категорії, дуже дорогі предмети розкоші. Акциз є внутрішній та зовнішній. Його цьогоріч буде дуже багато. А саме – 184 мільярди грн або 10 % від всіх надходжень.
І четвертий, останній такий великий блок – це податок на прибуток підприємств. Це бізнес фактично частину своїх доходів сплачує державі, щоб держава змогла фінансувати Збройні сили. Ти правильно дуже сказав, що ми не можемо з коштів, які ми отримуємо від міжнародних партнерів, платити ЗСУ і сектору безпеки і оборони. Відповідно ці кошти, які сплачуються у вигляді податків, направляються в першу чергу на забезпечення всім необхідним ЗСУ.
Різниця між кредитами та грантами
Роман
Дякую, мені насправді дуже сподобалось про “податок на гріх”. У цей податок, багато що входить. Думаю, кожен користується, сплачує точніше, цей податок: це і на пальне, і на тютюн, і на алкоголь. Дуже цікаве порівняння.
Ми вже проговорили про податки і переходимо до запозичень. Коли нам потрібно профінансувати щось, але нам не вистачає коштів. Яскравий приклад, коли ми йдемо у магазин, хочемо купити якусь річ, а в нас до зарплати ще далеко і не вистачає коштів. Що тоді ми робимо? Або беремо кредит, або розтермінування виплати або позичаємо в друзів. Тобто десь ми знаходимо ці кошти, щоб саме зараз ми мали цю річ або користувалися нею. Так само і в країні: у нас війна, і звичайно коштів на все не вистачить. У нас дуже великі видатки, про які ви сказали раніше, але які нам треба пріоритетно покрити. Але в нас також є і відповідальність перед пенсіонерами і освітянами. І послуги по охороні здоров’я. Нам теж все це потрібно фінансувати. І тут виникає дуже логічне наступне моє питання: скільки нам потрібно залучити коштів, щоб профінансувати все, що ми запланували?
Віктор
41 млрд дол. США
Роман
Йой, я потім тоді уточню деталі.
Віктор
41 млрд дол. США потрібно залучити. Чи це реально ? Реально. З 41 млрд дол. США підтверджені 32 млрд дол. США. Вони підтверджені з різних джерел: МВФ – 5,4 млрд дол, США – 8,5 млрд дол, ЄС – 18 млрд. Ну і 9 млрд дол. виділять додатково ще низка країн, таких як Канада, Норвегія, Японія, Південна Корея, а також Світовий Банк. Слід сказати, що цього року уряд планує отримати у якості кредитів 50 млрд доларів США.
Роман
А давайте я так на випередження для наших слухачів, яка різниця між кредитними і грантовими коштами?
Віктор
Гранти нам дають без зобов’язань їх повернути, тому що розуміють, що нам ще зараз їх потрібно буде багато. Об’єктивно ми не зможемо все потягнути. Кредити потрібно буде повертати у відповідності до тих умов, на яких їх залучають. Зазвичай нам зараз дають на дуже довгий період – це 10-15 років, під низькі відсотки з пільговим періодом оплати. Тобто ми даємо тобі, припустимо, 10 млрд дол. США на 15 років під 2,5%, але перших п’ять років ти користуєшся цими коштами безкоштовно, не платиш по них відсотки, не повертаєш тіло кредиту і тому подібне.
Про план Б та наміри “різати”
Роман
Ця сума насправді дуже велика. Чому я так здивувався? Я готувався до ефіру, подивився, які наші золотовалютні резерви, і вони менші чим сума, яку ми повинні запозичити. Ви вже частково заговорили про ризики. Ми розуміємо, що цьогоріч у нас будуть вибори у США, в інших країнах ЄС, у нас вже є складнощі з деякими партнерами, так би мовити політичні моменти. Зокрема, як було у 2022 році, якщо пам’ятаєте. Один місяць приходили кошти, в інший не приходили, тобто ми не могли планувати. І якщо цей рік повториться, тобто ми планували одне, а по факту ми їх не отримуємо або отримуємо із запізненням або обсяг не той. Що тоді буде? Який у нас план Б?
Віктор
Знаючи команду, яка працює у Міністерстві фінансів, я можу точно сказати, в нас є план А, план B, план C і план E. У мене тут сумнівів немає. Це дуже професійна команда, яка знає, що робити. Вони десятками мільярдів гривень зараз забезпечують Україну фінансуванням. За це їм велика вдячність. Тому зараз дійсно є ризики, що може допомога надходити в менших масштабах, якщо будуть продовжуватись політичні баталії, в тому числі і в США, і в низці інших країн. Але тоді буде дуже непросто. Я повторю слова Сергія Марченка, Міністра фінансів, що тоді прийдеться різати.
Роман
Кого різати, Вікторе?
Віктор
Фінансування різати.
Роман
Слава Богу, бо я вже подумав, хтось піде під ніж.
Віктор
Ми розуміємо, що в першу чергу має бути забезпечення сил безпеки і оборони.
Роман
Так, погоджуюсь.
Віктор
Можливо, якщо буде критична ситуація, переглянуть розподіл між місцевими бюджетами і державним бюджетом певних аспектів та певних податків, певних видатків, дотацій, трансфертів. Можливо, я не хочу нікого лякати, але якщо буде максимально критична ситуація, уряд просто централізує всі видатки бюджету і нічого не буде проходити через Казначейство, що не стосується безпеки та оборони. Друзі, у нас війна. Найгірший сценарій – просто централізація і все.
Роман
А які ще є механізми? Крім того, щоб різати. Це такий прямо кардинальний метод. Можливо, є якісь інші методи.
Віктор
Лайтові можуть бути. Наприклад, повернемося, можливо, до історії про те, що Мінфін буде випускати свої боргові зобов’язання. Так звані військові ОВДП, їх буде купувати або бізнес, або державні банки, або приватні банки, або НБУ.
Роман
Ви думаєте, ще є запас коштів в населення, у бізнеса купувати цінні папери?
Віктор
Бізнес може. Дуже багато в минулому році бізнесу і банків купували ОВДП, а банки отримали велике фінансування у вигляді відсотків, тому відповідно у них є ресурс. Якщо не буде ресурсу, тоді, можливо, повернуться до того, щоб НБУ викуповував частину цих зобов’язань, так як у 2022 році. Нагадаю слухачам, що це НБУ у 2022 році на 400 млрд грн викупив ОВДП. Але це питання необхідно додатково узгоджувати, в першу чергу з МВФ. Тому що тут є певні наші зобов’язання, ми це просто так не можемо робити. Можуть бути обмеження з видатками державного бюджету. Коли почалась війна, Міністерство фінансів зрізало дуже багато видатків, які пов’язані з поточною діяльністю, частину заробітної плати в державних службовців. Буде те саме. Тобто буде, з одного боку, максимальна економія, а з іншого – максимальна централізація, якщо буде максимально критично.
Роман
До речі, Міністр фінансів озвучував на одному заході, що день війни нам коштує 5 млрд грн, і це дуже значна сума. І ми всі дуже сподіваємося, що завершиться війна якнайшвидше. Але, я підводив вас до цього питання: чи буде змінена політика уряду про перегляд ставок цих самих податків?
Віктор
Поки нема підстав про це говорити.
Роман
Чому я запитую, бо також нещодавно був ухвалений закон про додаткове оподаткування банків.
Віктор
Так це ж нормально. Це нормальна історія. Банки у попередні роки отримали величезні доходи. Замість того, щоб кредитувати економіку, вони нічого не робили, просто кошти давали уряду і отримували величезні доходи за ОВДП або за депозитні сертифікати від НБУ.
Роман
Тобто чисто теоретично, то така історія може бути з іншими видами діяльності?
Віктор
Ну я ж кажу, що чисто теоретично, в разі погіршення, уряд буде шукати механізми для або зменшення видатків, або збільшення доходів і запозичень. Більше варіантів немає.
Роман
І на останок, підсумовуючи нашу сьогоднішню дискусію. З вашого боку, чи пропозиції, чи топ-3, за що б ви похвалили цей бюджет і три рекомендації, застереження, на що б доцільно було звернути увагу в наступному бюджетному році?
Віктор
Я подякую, хочу завершити на позитиві. Насправді є за що подякувати, є за що посварити. Як завжди має бути баланс. Але, щоб завершити на позитиві, хочу подякувати в першу чергу команді Мінфіну за те, що вони в цей дуже складний час забезпечують фінансовим ресурсом державу, що держава має можливість платити всі соціальні платежі, платити пенсії, зарплати, платити військовим та може купувати військову техніку. Хочу подякувати за те, що вони виконують норми Бюджетного кодексу України і вчасно вносять законопрєкт, щоб потім депутати його вчасно ухвалювали. Це перша подяка, тому що бюджетні ночі в Міністерстві фінансів дуже напружені.
По-друге, чомусь всі згадують тільки Міністерство фінансів і дуже часто забувають працівників секретаріату бюджетного комітету. От їм точно потрібно дякувати за їхню професійність і за те, що вони в цей період максимально забезпечують законність ухвалення рішень і коректно виписують ці всі процеси, тому максимально велика повага і вдячність. Поділюся своїм здивуванням. Я не один бюджет бачив, не в одному бюджеті брав участь у дискусіях, але мені видається, що бюджет приймався максимально прозоро, коректно і професійно. Була професійна дискусія. Коли народні депутати хотіли, вони приходили, мали завжди можливість доповідати і обґрунтовувати, обстоювати свою позицію. За це окрема вдячність голові комітету, тому що вона забезпечила весь цей процес і постійно брала активну участь у цьому. І третє, найголовніше, хочу подякувати ЗСУ і всім захисникам та захисницям за те, що ми можемо дякувати і дихати у вільній країні. І дякую звичайно тобі за сьогоднішню нашу цікаву дискусію.
Роман
Я вам дуже дякую за ефір. Ми точно не прощаємось, у нас за планом ще багато цікавих розмов. Слава Україні! І до нових зустрічей.
Віктор
Героям Слава! До побачення.