Дев’ятий випуск – про соціальний захист українців у час війни. Чому питання інклюзії – це не тільки і не стільки про виплати? Як цифровізація послуг допомагає економити державні гроші? Чому пострадянської моделі соцпідтримки важко позбутись? Чому важливо повернути українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення? У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» ви знайдете відповіді на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук, експерт з публічних фінансів Роман Слободян і перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак обговорюють особливості соціальної політики в час війни і зміни, які відбуваються у цій сфері.
Слухайте подкасти бюджетні розмови на зручній платформі:
РОМАН
Добрий день, шановні друзі! Раді вас вітати на нашому подкасті «Бюджетні розмови», який виходить за підтримки міжнародного фонду «Відродження». І сьогодні зі мною людина, яка точно бачила всі наші подкасти, точно була присутня на всіх. Це керівник «Центру досліджень фіскальної політики» Віктор Мазярчук.
ВІКТОР
Привіт! Так, був, бачив. Придумав, тепер розхльобую.
РОМАН
І перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак.
ДАРИНА
Добрий день.
«У нас досі пострадянські модель і філософія соціальної підтримки»
РОМАН
Вікторе, перше питання по соціальних видатках, по забезпеченню на 2024 рік. Що в нас заплановано і, можливо, вже по факту виконано?
ВІКТОР
Цього року, порівняно з минулим, видатки на соціальні потреби звичайно збільшилися. Загалом майже 500 млрд грн держава з бюджету виділяє на ці потреби. Якщо бути максимально точним – 477 млрд грн. Удвічі збільшились видатки на потреби ветеранів. Це майже 15 млрд грн. На житлові субсидії – майже 6 млрд грн.
Я готувався до цього нашого запису, і хочу почати з двох цитат. Перша, Дарино, – твоя: «Внаслідок війни Україна відкотилася на 16 років назад в контексті добробуту громадян». А друга цитата від Антоніни Кумки – це керівниця Protez Hub, – про те, що «Україна йшла майже 10 років до того, щоб започаткувати нову професію людей, які фахово працюють зі сферами протезування». А що зараз взагалі відбувається? Тому що у цих двох цитатах фактично зустрілися дві реальності. Війна дуже сильно вплинула на добробут населення, і в нас з’явилася велика категорія людей, які потребують постійної підтримки від держави.
ДАРИНА
Насправді ветерани і люди, які отримують інвалідність (скоріше люди, які отримують каліцтво) внаслідок війни – це дуже важлива, але далеко не єдина категорія людей, які сьогодні є постраждалими через військові дії. Ми, звичайно, говоримо також про внутрішньо переміщених осіб. У нас було 1,3 млн ВПО до початку повномасштабної війни. І внаслідок повномасштабної ще понад 3,5 млн громадян отримали статус ВПО. Звичайно, частина з них вже повернулася додому, тому що вони виїжджали, наприклад, з Київської області чи Житомирської на початку повномасштабної війни. Але значна кількість цих громадян ще й досі є людьми, які, по суті, живуть без власної домівки. Також коли ми говоримо про ветеранів, то тут потрібно розуміти, що у нас є ветерани, які, дасть Бог, повернуться додому живі, здорові, але, скоріше за все, здорові в найкращому випадку тільки фізично. Психологічно… ми розуміємо, наскільки потужний стрес війна спричиняє для психіки людини. Ми також маємо розуміти, що цей стрес і вплив буде відчувати не тільки людина, але всі її рідні. Це питання родин нинішніх військовослужбовців, але це також і питання людей, які, наприклад, є цивільні, але отримують інвалідність. Діти, дорослі. Бачимо, що відбувається. І, власне, що у нас. З одного боку, суттєве зростання кількості осіб, які потребують державної підтримки, ВПО, очікувано, що у нас буде щонайменше мільйон ветеранів, кількасот тисяч осіб, які отримують інвалідність і матимуть такий статус. Люди, які виїхали за кордон, і яких нам потрібно повертати. Люди, які втратили роботу, і яким держава має допомогти. В той час, як сукупний обсяг податкових надходжень зменшився, суттєво зменшився. Раніше «соціалка» була першим за обсягом напрямком державних видатків, зараз вона другий, але з великим відривом.
ВІКТОР
Трильйон сто і майже 500 млрд грн.
ДАРИНА
Так-так. І таким чином у нас ключовий ризик – це те, яким чином при зменшеному обсязі доходів, які можна спрямувати на «соціалку», підтримати суттєво більшу кількість людей, які потребують такої підтримки. Це перший важливий виклик. Другий – це те, що у нас насправді ще й досі пострадянські модель і філософія соціальної підтримки. І це величезна проблема. В чому це проявляється? Дві складові. Перше – фактично у нас законодавством передбачено, що спочатку людина має отримати певний статус, і тільки після цього держава має підстави допомагати цій людині. Це велика проблема. Наприклад, коли ми говоримо про те, що людина отримує статус особи з інвалідністю. До того, як вона отримала такий статус, вона, наприклад, не завжди може претендувати на фінансову підтримку від держави. Фактично ми стимулюємо людину отримувати статус особи з інвалідністю для того, щоб мати право на певні виплати. Замість того, щоб коли людина отримала травмування, держава одразу миттєво включилася не тільки з медичної точки зору, але й з фінансової, допомогла пройти цей кризовий етап, реабілітувала і допомогла людині повернутися на ринок праці і мати свої джерела доходів. Тобто, у нас обернена система стимулів в соціальній політиці, станом на зараз. І при цьому ця обернена система стимулів дуже чітко зафіксована в законодавстві. І кожен крок, який ми хочемо зробити, – це готувати системні зміни до законодавства, переконувати народних депутатів, і ще й боротися з тим, що у нас соціальне законодавство супер сильно розсинхронізоване і покривається величезною купою актів. І третя складова цієї проблеми – це те, що в нас ще й досі немає системи обліку людей, які постраждали внаслідок війни.
От, система обліку майна, знищеного чи пошкодженого, є, це реєстр, який веде Міністерство відновлення. А системи обліку шкоди немайновим правам людини ще немає. І ми зараз намагаємося цю прогалину виправити. Ми понад рік тому, ще минулої зими, зрозуміли, що у нас є величезна, прогалина – і законодавча, і технічна в цій частині, підготували проєкт закону, ухвалили його в першому читанні, зараз він допрацьовується для того, щоб винести на друге читання. Але, власне, для нас дуже важливо не просто знати, що в нас є кілька категорій людей, які постраждали внаслідок війни. Для нас як для держави важливо бачити кожну таку людину від самого початку. Незалежно від того, має вона якийсь статус чи не має. Ми хочемо одразу мати можливість допомагати цій людині. Ми готові розвивати, розгортати інструменти для цього. Але для цього нам потрібні нормативні підстави, ІТ-рішення, і, звичайно, фіскальний простір. Віктор дуже добре знає, що таке фіскальний простір. І я рада, що є людина, яка розуміє, наскільки це важливо. Але, от власне, як створити фіскальний простір в таких умовах – це виклики. От ми із цими викликами працюємо.
Як повернути людей, які виїхали через повномасштабну війну
ВІКТОР
Але умовно, якщо порівнювати Україну з європейськими країнами, то в нас 10 мільйонів пенсіонерів і 10 мільйонів платників єдиного соціального внеску. Фактично, один до одного. Це дуже сильно зменшилося, і війна цьому, на жаль, сприяла, – частина людей взагалі виїхали з України, частина залишилась в Україні, але вони стали ВПО. А ми ще говоримо, що бізнес, так само відчуває проблеми. Великий бізнес, його руйнують. Я от спеціально подивився компанії, які мають найбільшу заборгованість по сплаті до Пенсійного фонду. Це величезні компанії, значна частина яких зараз вже належать державі, і Фонд держмайна є їхнім управителем. І що з цим робити? А що робити взагалі з демографічною історією? Тому що це люди, які платять податки. І потім ці податки, власне, витрачаються, в тому числі і на соціальні потреби.
ДАРИНА
Базовий виклик, який ми бачимо, – це справді те, що у нас вже сьогодні недостатня кількість людей, які сплачують податки. Ця статистика співвідношення пенсіонерів і платників податків – це ж лише одна частина історії. Тому що ті ж люди, які сплачують ЄСВ, вони ще сплачують податки, за рахунок яких у нас утримуються і наша армія, і наші люди, які не мають змоги працювати самі. І тому ось це співвідношення людей, які платять податки, і людей, які бенефіціарами соціальних виплат і пенсій, є критично важливим для країни.
Ми, насправді, багато про це говоримо з усіма стейкхолдерами, і з Міністерством економіки, і з Державною службою зайнятості. Для нас одним з ключових завдань є повернення людей, які сьогодні випали з певних причин з ринку праці. Очевидно, в такій демографічній ситуації для нас дуже важливо, щоб… every hand counts. Нам потрібно, щоб у нас було якомога більше платників податків. Це нам дозволить допомагати в достатній мірі тим, хто справді не може працювати. І сплачувати пенсії тим, хто досяг пенсійного віку чи вийшов на пенсію з інших причин. Філософія нашого міністерства звучить дуже просто: ми хочемо формувати спроможність замість залежності. І в цьому є фундаментальна зміна філософії соціальної політики. Ця зміна йде достатньо важко. Тому що 30 попередніх років, мені здається, що коли ми говорили про соціальну політику, то соціальна підтримка дорівнювала виплатам. Але насправді, якщо подивитися на найкращий міжнародний досвід, то це взагалі не так. У нас завданням соціальної політики є через широкий набір інструментів допомогти людям повернутися до самостійного активного соціально-економічного життя.
Нещодавно я була на семінарі, який робив Світовий банк. Там було 35 країн. Семінар був присвячений найкращим міжнародним практикам у сфері соціальних виплат. Оскільки я відповідаю за ці соціальні виплати, то для мене…
РОМАН
Ви їм показали клас? Розповіли?
ДАРИНА
Я, скоріше, дуже уважно слухала, щоб зрозуміти, а що з міжнародного досвіду ми можемо залучити для себе. Мені дуже сподобався досвід і те, яким чином зараз реформується соціальна підтримка в Італії. В них є два треки. От коли родина не має власних джерел для фінансування. Вони поділяють людей, яким вони допомагають, на дві групи. Перша група – це ті люди, яким просто потрібно допомогти знайти роботу, перенавчити. Вони вже готові працювати, тільки дайте інструментарій, дайте цю роботу. Це у них так звана «політика активізації». А другий трек – це ті люди, які, очевидно, сьогодні ще не спроможні знайти роботу, і для того, щоб перейти з ними до політики активізації, спочатку потрібно забезпечити політику інклюзії. І політика інклюзії – це, якщо ти особа з інвалідністю, зрозуміти, а що має бути зроблено з боку держави, щоби ти як особа з інвалідністю могла піти працювати. У нас насправді є дуже багато усталених, мені здається, негативних стереотипів в суспільстві: якщо ти особа з інвалідністю, то це тебе звільняє від необхідності працювати, держава тебе має утримувати. Хоча насправді ми бачимо значну кількість наших молодих хлопців, ветеранів, які отримують поранення. Не дай Боже йти за цією логікою, тому що тоді ми фактично говоримо людині, що все, в тебе сталося дуже суттєве травмування і далі…
РОМАН
…особливо, якщо вона дуже молода, то це критично.
ДАРИНА
Так. Якраз політика інклюзії – це швидко підхопити, забезпечити якісне протезування, якісну реабілітацію, психологічну реабілітацію, адаптацію житла під потреби особи з інвалідністю. Добре, якщо хлопцю чи дівчині встановили сучасний протез і він/вона може самостійно пересуватися. А якщо не встановили? Як більшість наших будинків можна…
ВІКТОР
Питання інклюзії зараз набуває надзвичайно великої ваги.
ДАРИНА
Так. А після цього ми маємо допомогти ще знайти робоче місце, адаптувати це робоче місце під потреби цієї особи і зробити так, щоби вона вела самостійне повноцінне економічне життя. І, власне, зміна філософії означає і зміну інструментів. Якщо раніше соціальна політика фокусувалася саме на виплатах: давайте дамо виплати всім, то зараз ми вважаємо і щиро віримо, що маємо створити для людини можливості. Тому у нас фокус (думаю, Віктор міг помітити в змінах пріоритетів по бюджетуванню) на видатках на протезування. Ми збільшили в рази. У нас буквально цього року, порівняно з минулим, на 60% зростання видатків на протезування. Ми збільшили видатки, в тому числі, на високотехнологічне протезування, наприклад, біонічне. Другий напрям – ми дуже активно інвестуємо в питання розвитку соціальних послуг. З державного бюджету майже ніколи не фінансувалися соціальні послуги.
«Ми працюємо над розробкою Соціального кодексу»
РОМАН
Але ось цей момент, могли б ви розповісти більше? Я читав вашу статтю, де ви писали про радянську спадщину, про те, що змінюється фокус: фінансування бюджетної установи на соціальну послугу. Похваліть себе. Давайте так, що вдалось досягти? І друге – які виплати, щоб це стосувалося будь-якої людини, незалежно, цивільний чи військовослужбовець?
ВІКТОР
Я трошки уточню. Перед тим, як Дарина зайшла на посаду заступника міністра, вона дуже довго займалася аналітикою. Як керівник аналітичного центру KSE. Одним з останніх ви робили величезне дослідження по соціальних виплатах. Можна з цього почати? Що фактично було на момент твого входу, що є зараз? Тому що ви зробили дуже багато.
РОМАН
Міжнародний досвід – це добре, але в нас є і свої досягнення. Тому, думаю, ви б могли поділитись.
ДАРИНА
Ми ще не поміняли систему, на жаль, настільки, наскільки хотілося б, тому що більша частина недоліків стосується саме законодавства. І от у сфері змін до законодавства ще роботи на роки. Ми зараз разом з профільним комітетом, разом з купою експертів Ради Європи працюємо над розробкою Соціального кодексу. Він має замінити всю ту навалу, величезну кількість різних законів, яку ми маємо на сьогодні, яка супер колізійна і насправді сповідує ту стару філософію. Коли ми робили це дослідження в Київській школі економіки, ми сфокусувалися на тому, який обсяг обіцянок на рівні законодавства даний нашим громадянам в різних сферах. І там було таке, що, наприклад, у нас в категорії осіб з інвалідністю під 100 виписаних у законі різних «нормочек» по виплатах, послугах, пільгах. Але от по факту, коли ти дивишся на практиці, що працює, що не працює, – більша частина з цих норм вже давно не працює. От моя одна з найскладніших тем, по яких у нас зараз тяжкі дискусії, і ми напрацювали певні пропозиції, як це можна поміняти. І спільно з міністерством ветеранів опрацьовуємо питання, власне, ветеранських виплат. От у нас ветеранські виплати сьогодні, якщо подивитися, – там все що можна. Там пільга на позачергове встановлення квартирного телефону, пільга на участь в житлових кооперативах. Тобто там є речі, які настільки відстають від життя, що мені соромно говорити, і коли я бачу певні презентації, де колеги розповідають, як у нас класно все в законодавстві (колеги не з нашого міністерства), і скільки всього передбачено для ветеранів, мені важко з цим погодитися, тому що якщо ми обіцяємо певну пільгу, наприклад, безкоштовний проїзд, але держава чи місцеві бюджети не можуть забезпечити цю пільгу фінансову, то це не чесно. Це ми формуємо…
ВІКТОР
Очікування?
ДАРИНА
Очікування, які не можемо реалізувати, і всі виходять незадоволені. Тому у нас ось така проблема по всіх сферах. І робити зміни маленькими порціями достатньо важко. Тому що ти фактично інвестуєш той самий обсяг зусиль, який би ти інвестував у великі зміни. Але що ми зробили? Перше – ми проаналізували детально всі ті виплати, які вже на сьогодні є. Державний бюджет у нас сьогодні фінансує приблизно 40 саме грошових допомог, плюс до того величезна кількість різних компенсацій і оплат. Ми сформували пакети. Скажімо, є набір допомоги для особи з інвалідністю, і ця допомога спрямована, наприклад, на те, щоб особа з інвалідністю, яка потребує догляду, отримувала догляд. Але наш аналіз показав, що там настільки несправедливі підходи для надання цих допомог, що малозабезпечена людина може від держави отримати виплату по допомозі на догляд в розмірі 600 грн на місяць. Яким чином ти можеш забезпечити собі потребу в догляді за 600 грн на місяць? Ніяким чином. Або, наприклад, у нас є ситуація, коли ми платимо допомогу на догляд батькам, у яких є дитина з інвалідністю, виключно за умови, що ці батьки не працюють. Тобто ми як держава стимулюємо безробіття цих батьків, причому розмір допомоги теж невеликий. Ми зараз переглядаємо всі ці речі, вони всі виписані в законах. Для нас дуже важливо зробити систему більш справедливою. В умовах, коли у нас величезна кількість людей, які потребують підтримки, ми не можемо просто «веєрно», наскрізно говорити, що всім особам з інвалідністю виплата допомоги, тому що комусь потрібна допомога на догляд, комусь потрібна, щоб це була інклюзивна школа…
ВІКТОР
…для діток.
ДАРИНА
Так. Комусь потрібно, щоб приїжджали два рази на тиждень приготувати поїсти, поприбирати. Тобто, у кожного різна потреба. І загальна філософія – це те, що у нас має бути оцінка потреб кожної конкретної людини, яка потрапила в складні життєві обставини. Відповідно до цієї оцінки потреб дається перелік інструментів: соціальні послуги, протезування, реабілітація, соціальні виплати, перенавчання. Тобто широкий набір інструментарію, ідея якого – повернути людину до самостійного життя, плюс після того, як цей інструментарій запроваджено, має бути якийсь менеджер, який таку людину підтримує. І за результатами такої підтримки ми маємо моніторити, досягаємо ми своїх цілей чи не досягаємо. Як лікар: якщо не допомагають ці інструменти, ми маємо перепризначити інші. Тепер щодо похвалити себе. Власне, я тут буду хвалити, можливо навіть не стільки себе, скільки моїх колег. Тому що за останні два роки, на наш погляд, ми змогли зробити достатньо великий обсяг речей. Перше – ми запустили фінансування пріоритетних соціальних послуг з державного бюджету. Ми, наприклад, не просто фінансуємо…
ВІКТОР
А які це послуги? Можна конкретніше?
Що таке «послуга життєстійкості»
ДАРИНА
У нас пріоритетні зараз послуги, перше – це доглядові послуги. Або, наприклад, ми запустили послугу психосоціальної підтримки для людей з дуже красивою назвою «послуга життєстійкості».
ВІКТОР
Клас.
ДАРИНА
Вже зараз близько 100 громад подали заявки, і ми їх відібрали на надання співфінансування цієї послуги. У цілому маємо план покрити абсолютно всю Україну завдяки цій послузі. І там якраз ключова ідея в тому, що ми як держава оплачуємо надання послуги, громада оплачує приміщення, житло, комуналку за ці послуги, а донори приходять, роблять, наприклад, модернізацію приміщення. Тобто це таке співфінансування з різних сторін для того, щоб надати громаді хорошого, якісного провайдера послуг.
Крім того, один мій улюблений проєкт, над яким я працювала на початку, – це монетизація дитячого оздоровлення. Наприклад, зараз у нас літо. Я як мама маю проблему, куди діти дитину. І така проблема є у дуже багатьох батьків. Я зараз почала цінувати дитячі табори, тому що… Раніше я не розуміла їхнього сенсу, коли була дитиною. Тепер, як доросла, я дуже добре розумію. У нас є за законодавством норма, що ми дуже багатьом громадянам обіцяємо цю послугу. Якщо дивитися за законом, то приблизно 2,5 мільйони дітей мають право на оплату оздоровлення. Звичайно, в державному бюджеті ніколи не було видатків на такий обсяг дітей. І це призводило до ситуації, коли фактично кошти виділялися в невеликому розмірі, але розподілялися достатньо, скажімо так…
РОМАН
Суб’єктивно.
ДАРИНА
Так, суб’єктивно.
ВІКТОР
Я можу в окремому подкасті деякі цікаві речі порозказувати, як вони розподілялися.
ДАРИНА
Що ми зробили – ми чітко визначили, що ми пріоритезуємося на тому, щоб оплатити це оздоровлення малозабезпеченим родинам. В тому числі родинам ВПО, у яких найвищий ризик потрапляння за межу бідності. Це багатодітні. Це сім’ї, де є діти з інвалідністю. Ми порахували, скільки може вартувати зміна у 2-3 тижні в закладах, і через державні реєстри змогли самі визначити родини, в яких є діти, які відповідають цим критеріям, і проактивно запропонувати їм цю послугу.
ВІКТОР
Тобто не обласні ради, як раніше формували списки, давали і фінансували.
ДАРИНА
Ми просто визначили. Люди отримували повідомлення від Приватбанку: будь ласка, ви маєте право на таку-то послугу, прийдіть до Приватбанка, отримайте свою картку.
РОМАН
І це на 100% покривалося? Не було якогось дофінансування?
ДАРИНА
Минулого року це було 5 прожиткових мінімумів на дитину. Це означало, що ти просто приходиш, в тебе є мічені гроші на картці, ти можеш їх витратити в одному з таборів, які приєдналися до проєкту. Телефонуєш, обираєш, який табір тобі більше подобається по ціні, по всьому, і їдеш туди і платиш цією карткою. Це як, пам’ятаєте, була програма на початку війни…
ВІКТОР
…про книги.
ДАРИНА
Про книги, так.
ВІКТОР
Книги, спортивні заклади.
ДАРИНА
І, власне, ключове завдання – щоб у нас всі послуги, всі пільги, які ми обіцяємо, можна було справді реалізувати. Але для цього ми чітко маємо розуміти цільову аудиторію.
ВІКТОР
Слухай, вибач, я просто трішечки приємно шокований. Чому про це, умовно, широкий загал не знає? Скільки людей скористалося цією вашою послугою?
ДАРИНА
Минулого року це було 5 000 родин. Це було більше, ніж в 2022 році і навіть, здається, в 2021 році.
ВІКТОР
Скільки цього року? Скільки ви очікуєте?
ДАРИНА
Сам проєкт розрахований приблизно на 25 тисяч родин.
ВІКТОР
Тобто фактично 25 тисяч людей, які потребують, які мають право на це, вони перебувають в такій, складно це назвати це ризикованій категорії, але це категорія потреб… і вони безкоштовно можуть відправити своїх діток в табори?
ДАРИНА
Так.
РОМАН
В табори.
ВІКТОР
Так, в табір. Ну, це дуже, дуже гарний приклад от, власне, проактивної позиції держави.
Як цифровізація послуг допомагає заощаджувати державні гроші
ДАРИНА
Ми насправді дуже хочемо, щоб у нас розвивалися такі проактивні послуги. З точки зору виплат, у нас є кілька напрямків, як ми рухаємося. Перше – це максимальна адресність. Оскільки в нас обмежений фінансовий ресурс, ми маємо чітко розуміти, що ми допомагаємо саме тим, кому, як держава, маємо допомогти, хто найбільш вразливий. Друге – це максимальна цифровізація. І отут якраз цифровізація допомагає будувати проактивні послуги. Спочатку війни вже було цифровізовано 17 найбільших допомог, які виплачуються з державного бюджету. Це 17 найбільших за обсягом фінансування, вони покривають понад 80% всього обсягу коштів. До початку повномасштабної війни у нас діяла абсолютно децентралізована система виплат, в якій кожен регіон користувався своїм, наприклад, програмним забезпеченням. І на центральному рівні ми бачили списки, скільки грошей ми маємо віддати, але при цьому зазвичай не бачили людей, яким ці гроші мають бути спрямовані. Коли розпочалась війна, було дуже багато викликів через це. Основний – це те, що така регіональна прив’язка передбачає прив’язку до конкретного управління соціального захисту. Тобто, що мене дивувало: наприклад, якщо ти отримуєш житлово-комунальні субсидії і переїжджаєш в іншу локацію, то ти маєш виписатися зі свого управління соціального захисту, і в новому управлінні соціального захисту, в тій громаді, куди ти приїхав, ти маєш передати свої документи, вписатися, і після цього тобі перепризначають виплату. Очевидно, що це останнє, про що думали люди, коли виїжджали. У ситуації вимушеного переміщення це непрацююча модель. Тому перше, що ми зробили, – з січня 2023 року передали всі житлово-комунальні субсидії на Пенсійний фонд, це забезпечувало…
ВІКТОР
Тому що в нього є реєстри? Чому таке рішення було?
ДАРИНА
Тому що він мав вже на той момент дуже потужну ІТ-систему. Ми свою систему як міністерство на той момент тільки розгортали, а Пенсійний фонд вже мав. І Пенсійний фонд плюс до цього мав велику власну мережу відділень, яка може виступати в форматі фронт-офісу. І потужну IT-систему, яка допомагає побудувати ефективні рішення на боці бек-офісу. Унаслідок цього ми дуже швидко, буквально за 4 місяці, цифровізували увесь процес надання житлово-комунальних послуг. Це призвело до того, що, по-перше, тепер в тебе екстериторіальний принцип: неважливо, як ти переміщаєшся всередині країни, ти можеш онлайн подавати документи, онлайн спілкуватися через свій кабінет з Пенсійним фондом. По-друге, Пенсійний фонд має одразу можливість верифікувати. Він бачить дані з реєстру застрахованих осіб, він має дуже багато обмінів.
«Ми синхронізували зусилля з міжнародними партнерами по виплатах»
ВІКТОР
Ти на одній зустрічі розказувала про те, що ваші верифікаційні історії дуже вразили партнерів. І що ви забезпечили перерозподілення коштів… важко сказати це «зекономлених коштів» на більш нагальні потреби. Розкажи, будь ласка.
ДАРИНА
Наприклад, що ми змогли зробити. Це, можливо, невелика річ, але, я дуже пишаюся. Це те, що ми змогли зараз синхронізувати зусилля з міжнародними партнерами по виплатах. Минулого року в розмові з одним з донорів я зрозуміла, що цей донор спрямовує кошти на виплату допомоги на оплату житлово-комунальних послуг, судячи з усього тим людям, які вже є отримувачами житлово-комунальних субсидій. Мене це здивувало. Ми почали детальніші розмови. Врешті-решт ми перейшли від моделі, коли ми як держава платимо обсяг фінансової підтримки, наприклад, цій вразливій категорії, і донор платить цій же категорії людей (тобто відбувається, з одного боку, дублювання, а, з іншого боку, ми, значить, не допомагаємо тим, кому насправді десь, можливо, більше болить), до моделі, коли ми навчилися «дружити», наші реєстри «говорять один з одним». І тепер ми будуємо… спробую це простіше сказати. Наприклад, ми говоримо: от по субсидіях у нас є необхідність зараз покрити додатковим обсягом фінансування ось таку категорію осіб. І у нас в бюджеті, наприклад, немає на це коштів, але ми залучаємо донорів, і донори за нашими реєстрами платять цій категорії осіб. Минулого року ми так зробили по підвищенню субсидії на закупівлю твердого палива взимку. У нас частина родин опалюють будинки дровами. І виявилося, що тарифи на субсидії на тверде паливо не переглядалися років 8. І вони взагалі не відповідають дійсності. Умовно, ми платили, наприклад, родині приблизно 3-4 тис. грн разовий платіж на закупівлю дров. За 3-4 тис. грн ти на зиму собі не зможеш закупити…
ВІКТОР
…ти машину дров не купиш.
ДАРИНА
Так. І ми порахували, що у нас має бути суттєво вищий розмір субсидій. Але він би нам обійшовся у 2,2 млрд грн додаткових державних видатків. Ми поговорили з донорами, і знайшли донора – УВКБ ООН. Він взяв на себе майже 900 млн грн з цього платежу.
РОМАН
Так а він доплачував різницю, якої не вистачає? Чи він новим сім’ям фінансував?
ДАРИНА
Ні-ні, він доплачував різницю, якої не вистачало.
ВІКТОР
Тобто, ви фактично платити 3 тис. грн і те, що передбачено існуючим законом, а решта – донор?
ДАРИНА
Так. І от ми зараз теж говоримо з донорами, що нам фактично потрібно такий самий платіж зробити цього року. І ми вже говоримо з донорами, щоб з ним засинхронізуватись. Тобто завдяки реєстрам і цифровізації у нас є можливість економити державні кошти, ми їх не витрачаємо, а витрачають донори. Але при цьому платять тим громадянам, яким ми би хотіли, як держава, яких ми бачимо як найбільш вразливих.
ВІКТОР
По факту, ви залучаєте кошти донорів людям, які максимально їх потребують?
ДАРИНА
Так, і перевіряємо.
РОМАН
Чи може це бути як успішний кейс, і в майбутньому, скажімо, більше донорів долучиться до цієї програми? Чи, наприклад, скоро буде активний сезон бюджету на наступний рік, ви переглянете якусь програму і перерозподілите?
ДАРИНА
А ми вже так і робимо. У нас вже є кілька проєктів. У нас Всесвітня продовольча організація вже майже рік за нашими реєстрами співфінансує підвищені пенсійні виплати в зоні бойових дій. ЮНІСЕФ за нашими реєстрами сплачує підвищену допомогу для родин з дітьми з інвалідністю, багатодітних родин. От зараз вони сплачують великі евакуаційні виплати – по 10 800 грн на особу, або тим родинам, які залишилися та проживають в зонах обов’язкової евакуації.
РОМАН
Це Сумщина, Харківщина, я розумію, це якраз актуально. А які, можливо, ви знаєте, суми по виплатах, які вони покривають?
ДАРИНА
Наприклад, зараз те, що платить ЮНІСЕФ за нашу спільну програму, – це 10 800 грн на одну людину в сім’ї. Тобто, якщо це родина з трьох-чотирьох осіб, то це може бути 30-40 тис. грн, які, звичайно, це ще не… У моєму світі та програма, над якою я працюю, яку я б хотіла спільно з донорами зробити, це програма так званих «підйомних». Мені дуже болять ті родини, які живуть у будинках, в які влучають ракети. Слава Богу, якщо в такій ситуації родина вижила, бо була в укритті. Але все, в тебе в один день немає взагалі нічого: трусів, штанів, нічого. Що робити в цій ситуації? Людина чи родина зареєструється як внутрішньо переміщена особа, ми будемо їй платити допомогу як ВПО. Але ця допомога не вирішить проблем, тому що в тебе миттєві твої потреби надзвичайно великі. Донори сплачують, здається, по 3 600 грн на людину протягом трьох місяців. Але, знову ж таки, це не є суттєвою допомогою. Тому я зараз шукаю партнерів, які би допомогли, власне, створити програму, якщо в тебе ось така стресова ситуація, то держава… от, знаєте, як з пакунком малюка, допомагає одразу якимось базовим набором…
ВІКТОР
… першочергових потреб.
ДАРИНА
Першочергових речей: ковдри, виделки, щось, що родині потрібно, тому, що вона залишилася взагалі без майна.
Соціальні виплати – це потужний інструмент зміни поведінки громадян. У нас цей інструмент не використовується. Єдиний випадок, коли було таке моделююче стимулювання поведінки – це житлово-комунальні субсидії. Пам’ятаєте: ми платимо тобі гроші на картку, а якщо ти економиш і споживаєш менше, ти можеш використати ці гроші на свій розсуд. Ось це був класний приклад стимулювання поведінки, але більше він майже ніде у нас не застосовується. Ми зараз почали його застосовувати, наприклад, в програмі допомоги ВПО. От, у нас програма зараз побудована таким чином, що ми будемо платити тобі допомогу, за умови, що ти, якщо ти працездатна особа і не працюєш, ти маєш піти і стати на облік Центру зайнятості, чи працевлаштуватися, чи відкрити свій бізнес, роби що-небудь. Ми будемо тобі допомагати у певний період часу, але за умови, що ти почнеш щось робити. І насправді ми бачимо, що після того, як ми запровадили таку вимогу, в січні цього року у нас відбулось стрімке зростання внутрішньо переміщених осіб, які звернулись до Центру зайнятості щодо працевлаштування. Тобто якщо протягом минулого року середня кількість ВПО, які звертались до Державного центру зайнятості, була десь 4 тис. осіб…
ВІКТОР
Це на місяць?
ДАРИНА
У середньому на місяць. То за лютий і березень ця кількість зросла до 11 тисяч, потім до 17 тисяч осіб на місяць. Це все одно ще не дуже велика кількість, але це чотирикратне зростання, порівняно з попереднім роком.
ВІКТОР
Це зміна ментальності людей, бо вони розуміють, що мають щось робити.
ДАРИНА
Так, абсолютно.
ВІКТОР
І якимось чином адаптовуватись, на жаль, до нової реальності.
ДАРИНА
Так. І от, наприклад, з того, що я бачу з досвіду інших країн. Досвід, який мені подобається. Це випадки, які не дуже релевантні до України, але які дуже класно свідчать про поведінкові зміни. Наприклад, у Пакистані допомога платиться родинам, у яких діти ходять до школи. В них велика проблема з тим, що діти не відвідують школу, і внаслідок цього потім живуть в бідності і не можуть нічого з собою зробити. І от вони платять родинам допомогу за умови, що дитина ходить в школу. При цьому соціальна сторона потім ходить, перевіряє, чи справді дитина, ну рандомний такий…
РОМАН
Уявіть, скільки б ми заробили, якби нам оплачували відвідування.
ДАРИНА
Так-так! Але в Україні те, що ми ще хочемо, над чим ми думаємо, – це використання соціальних виплат для стимулювання, наприклад, навичок підприємництва для жінок. І тут потрібна хороша експертна дискусія і багато ще аналізу, де та поведінка, яка та поведінка, яку ми хочемо стимулювати.
ВІКТОР
Дарино, дякую тобі за твій час, за надзвичайно цікаву розмову, і, звичайно, дякую захисникам і захисницям за те, що можемо дихати в вільній країні.
ДАРИНА
Дуже дякую.
РОМАН
Вікторе, Дарино, я також дякую вам за ваш час і таку цікаву дискусію. І, звичайно, дякую всім військовослужбовцям, які дають нам змогу записувати, комунікувати і доносити цю інформацію для наших слухачів. Слава Україні!
ДАРИНА
Героям Слава!
РОМАН
До нових зустрічей!