Яким має бути бюджет в умовах війни? Чи будуть кошти на пенсії, соцвиплати і зарплати? Звідки брати гроші на відновлення? Як дефіцит і борги впливають на наше майбутнє? Відповіді на ці та інші важливі питання ви дізнаєтесь, слухаючи і/або дивлячись “Бюджетні розмови”.
Слухайте подкаст на зручній платформі
Роман
Добрий день, шановні слухачі та глядачі. Добрий день, Вікторе. На яку тему ви сьогодні налаштовані спілкуватись?
Віктор
Добрий день, Романе! Вітання нашим слухачам. Я сьогодні налаштований говорити про відновлення, бо направду у нас такий класний захід відбувся – ми презентували фактично результати піврічної нашої роботи. І це пов’язано з моніторингом фінансування відновлення у Київській області. Ми зробили інтерактивний дашборд, на якому можна детально подивитися обсяг видатків. Тому, сподіваюсь, ми з тобою сьогодні трошки про це поговоримо.
Роман
Вітаю вас з презентацією дашборду. Насправді це дуже важлива тема, особливо в останній рік. Дуже багато експертів говорили про відновлення і це приємна тема, йде відбудова, нові проєкти. Але звичайно, на це потрібні кошти.
Віктор
Дуже багато коштів.
Де брати гроші?
Роман
І от саме, щоб підтвердити ваше твердження «дуже багато коштів», я б хотів назвати оцінки певних міжнародних інституцій, зокрема такої відомої, як ООН. Ось за їхніми оцінками, на відбудову, на даний момент, потрібно від 500 мільярдів до 2 трильйонів доларів США. Дуже великий діапазон. Але тут варто зазначити, що ці збитки стосуються не тільки інфраструктури, але і економіки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, інші видатки. В тому числі, за оцінками нашого уряду, наразі нам потрібно від 10 до 20 років для відновлення. Отже, виникає у мене перше логічне питання: а де ж нам брати гроші, щоб все профінансувати?
Віктор
Я чомусь про нього і подумав одразу: де нам брати гроші? У нас варіантів небагато, я б сказав всього три з таких, масштабних. Перший блок – це внутрішні ресурси. Це податки, які сплачує бізнес і кожна людина, коли отримує зарплату або коли йде в магазин. Це і є внутрішні ресурси. Внутрішні ресурси можуть складатися як з податкової та неподаткової частини, так і з запозичень. Уряд може запозичувати кошти на внутрішньому ринку.
Другий великий блок – це кошти наших міжнародних партнерів, які нам надаються безкоштовно, у формі грантів, зокрема. Їх не потрібно повертати. Найбільше грантових коштів у наш бюджет надходить нашому уряду від Сполучених Штатів Америки. Минулого року вони перерахували майже 11 мільярдів доларів США такого виду фінансового ресурсу. Інша частина допомоги – це кошти, які отримує уряд у вигляді позик. Нещодавно надійшов останній транш від ЄС у розмірі 1,8 мільярдів євро. Це загалом великий пакет допомоги на 18 мільярдів євро. Наприкінці 2022 року уряд запозичив 18 мільярдів євро на 35 років. Ці кошти потрібно буде повернути по завершенні цього терміну.
Роман
Так це ще нам потрібно дожити.
Віктор
Я сподіваюсь, що ми всі доживемо, і наші слухачі та глядачі. І це ми зробимо завдяки нашим героїчним Збройним Силам України, за що їм велика вдячність.
Ну і третій блок – це кошти країни-терориста, це заморожені активи росії, які знаходяться закордоном, або кошти, які можуть бути отримані у вигляді репарацій. На даний момент певний процес вже відбувається. У 2022 і 2023 роках Україна акумулювала кошти та активи на майже 25 мільярдів гривень, отримані від примусового вилучення в Україні власності росії. Ці кошти були спрямовані в так званий фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
Тобто, ось такі 3 великих джерела фінансування відновлення.
Роман
Зрозуміло. Дуже вам дякую. Те, що гранти, – дуже мені подобається, але те, що потрібно повертати, – не дуже. Але вже як є.
Віктор
У нас, вибачте, немає великого вибору варіантів. Загалом за 2 роки уряд і Міністерство фінансів України (за що команді велика вдячність! Не тільки команді, тому що там не тільки Мінфін працював, а весь державний апарат, починаючи з Офісу Президента, всіх послів і тд) загалом змогли залучити майже 80 мільярдів доларів США міжнародної підтримки.
Роман
Це на сьогодні?
Віктор
Це цифри на 15 грудня 2023 року. Міністерство фінансів України кожного місяця декілька разів на місяць публікує інформацію в розрізі країн, в розрізі типів фінансування. Наприклад, чи це кредитні кошти чи кошти безкоштовні (гранти). Тому така колосальна сума іде власне для того, щоб країна функціонувала. Оскільки всі кошти, які ми отримуємо у вигляді внутрішніх ресурсів (це податки та внутрішні запозичення), йдуть лише на фінансування ЗСУ.
Якими мають бути пріоритетні видатки в час війни
Роман
От до цього я і хотів вас підвести. Бо багато хто і з представників уряду, і з провладної коаліції говорять про те, що кожна наша копійка йде на фінансування Збройних сил України. І в нас дуже обмежені ресурси. І ми розуміємо, що якщо у 2022 році ми частково змогли невеликі інфраструктурні проєкти відновлювати і відбудовувати за рахунок власних джерел, то на даний момент вже ми бачимо у держбюджеті, що більшість коштів на фінансування відновлення – це допомога міжнародних партнерів. Відповідно, потрібно визначати нам пріоритети, бо не все ми можемо відновити з обмеженим обсягом ресурсів. І, на жаль, ситуація з пошкодженою інфраструктурою тільки погіршуватиметься. І моє наступне питання до вас: а які саме пріоритети були у минулому році і вже визначені у поточному?
Віктор
Пріоритети точно має визначати уряд. А якщо брати загальні блоки, якщо можна так сказати, то коли ми говоримо про відновлення, ми не беремо до уваги інші сфери, а виключно відновлення, то тут точно має бути пріоритетом критична інфраструктура, тому що від цього залежить все інше. Я не хочу сюди залучати блок, пов’язаний з військовими видатками.
Роман
Ну так, причини зрозумілі.
Віктор
Наприклад, будівництво фортифікацій споруд. Це окрема історія, яку ми не комунікуємо взагалі. Військові знають, що робити, і за це їм вдячність. Так само блок, пов’язаний з критичною інфраструктурою, що забезпечує загальне функціонування держави і людей. Інший блок, який дуже важливий, – це відновлення функціонування і можливості проживання, щоб люди мешкали в житлі, тому що є величезна кількість внутрішньо переміщених осіб, і вони не мають де жити. Це чи надання соціального житла, чи це купівля нового. Є окрема програма по фінансуванню, коли уряд дає кошти. І органи місцевого самоврядування за свої кошти так само можуть купувати житло для людей.
Також пріоритетним і дуже важливим питанням є безпечні укриття, тому що люди мають почувати себе безпечно на тих територіях, де вони проживають. На жаль, це не завжди так.
І ми бачили в 2022 році (зараз менше), що виділили значне фінансування на будівництво та модернізацію укриттів. Цікаво, що в цьому році є окрема велика бюджетна програма, пов’язана з будівництвом укриттів у лікарнях. Вона добавилися у держбюджет на фінальному етапі.
Роман
Вже у цьому Держбюджеті? На 2024 рік?
Віктор
Так, на 2024 рік. Це точно має бути пріоритизація. Про що зазначає Міністерство фінансів, коли комунікує з іншими своїми колегами, партнерами з інших міністерств. Про те, що вони готові фінансувати у потрібному розмірі, але має бути пріоритизація.
Це, не має бути перекладання бруківки, якщо це не першочергово і не впливає на функціонування військових або життєдіяльність суспільства. Це не має бути пріоритет будівництво стадіонів, посадка квітів і тому подібне. Хоча ми розуміємо, що всі хочуть жити в мирному красивому місті.
Наведу приклад з нью-йоркського метро. Колись дуже-дуже давно метро було захаращено, і там було багато графіті, розбиті вікна і тому подібне. Прийшов новий мер і одне з ключових питань, якими він займався, – це нормальне функціонування метро. У метро почали фарбувати стіни, вікна поміняли.
Можливо, це правильно, але все одно топ-пріоритет має бути фінансування Збройних сил України, а не те, як недавно один з депутатів Київської міської ради сказав, що війною нехай займається виключно уряд.
Роман
Так, чули цю історію. Я з вами цілком погоджуюсь, що пріоритет точно до нашої перемоги чи до кінця завершення бойових дій має бути саме фінансування ЗСУ і людей, які забезпечують нам можливість і тут спілкуватися, і взагалі говорити про відновлення, про якісь плани. Але не можу вас не запитати. Можливо, трішки наївне запитання. Але чи достатньо цієї суми, яку вже виділили на цей рік і який перший етап відновлення? Що вже реалізовано?
Віктор
Грошей ніколи не буде достатньо. Їх завжди буде недостатньо. Але відповідаючи на це питання, я б говорив про трошки інше. А саме про спроможність якісно використовувати наявні ресурси. Я не про якісь там корупційні історії, а я про те, що якщо подивитися на 2022 рік та 2023 рік, як фінансувалося відновлення, то це дві зовсім різні картинки. Велика частина грошей і в позаминулому році, і в минулому році передавалося на місця і на місцях їх використовували. І якщо в минулому році фінансували дуже багато маленьких об’єктів, наприклад, відбудова зруйнованого житлового будинку людини чи відбудова медичного закладу, зазвичай невеликі об’єкти. То цього року відмінність дуже велика. Фінансуються великі проєкти.
Роман
А з чим це пов’язано? Не вистачає коштів чи навпаки? Раніше ми розуміли, що Чернігівська, Сумська, Київська області були повністю деокуповані. Зараз, на жаль, цього року у нас немає там таких результатів. Чому зосереджується саме на великих об’єктах?
Віктор
Ти вже відповів на це запитання частково, тому що минулого року дуже багато фінансувалося саме у цих областях, які безпосередньо деокупували. І людям потрібно було забезпечити їхнє нормальне функціонування. Це відновлення могло бути невелике. Так по сумах їх багато було, але вони невеликі. Зараз уряд змінив свою філософію. Підрив Каховської ГЕС дуже сильно на це вплинув. На превеликий жаль, підрив призвів до того, що уряд направив на експериментальні проекти мільярди гривень. А саме, пов’язані в тому числі із забезпеченням життєдіяльності людей, щоб забезпечити їх питною водою. Тому зараз вже проєкти більші. Минулого року це були дуже термінові, щоб забезпечити людям хоча б якісь елементарні умови, то зараз взагалі по-іншому, системніше підійшли, бо вже розуміють що війна затягнеться і потрібно змінювати підходи. Тому поміняли. Якщо минулого року основне джерело були кошти резервного фонду. Резервний фонд – це така частина грошей в державному бюджеті, які можуть використовуватись на форс-мажорні ситуації.
Роман
Непередбачувані?
Віктор
Так. То у 2023 році вже фінансування відновлення в основному відбувається з так званого Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який сформували за рахунок доходів Національного банку та коштів, які конфісковані у росії. Якщо так дуже просто сказати.
Роман
Конфісковані на нашій території?
Віктор
Так, на території України.
Роман
Бо зараз дуже багато дискусій про активи, які знаходяться на території Європи, тому я уточнюю. Дуже дякую за вичерпну відповідь. Ви вже зазначали про корупційну складову, що не берете до уваги. Цікаво було б вас послухати. Але це тема інших експертів і, можливо, колись ми таки поговоримо, але не буду затримуватись тут.
Віктор
Тут, напевно, краще брати людей, які досліджують питання ефективності, в тому числі з Державної аудиторської служби, чи з Рахункової палати. І з ними безпосередньо комунікувати, дискутувати на цю тему. Щоб говорити про ефективність, треба детально її досліджувати.
Про моніторинг відбудови та “фантастичний проєкт”
Роман
Ви вже зачепили частково і міжнародну допомогу, і в нас зараз вона також затримується. І один з аспектів, які порушувались, це те, що треба моніторити ці кошти. Як саме нам моніторити ці кошти, виділені на фінансування, і чи вже проводиться цей моніторинг? Який його результат?
Віктор
Проводиться.
Роман
І хто проводить?
Віктор
Хочу розділити. Це декілька блоків. Тому що є моніторинг, який здійснюють державні органи. Туди можна також додати міжнародних партнерів і юридичних осіб, яких вони найняли, щоб моніторити, наскільки ефективно використовуються кошти Україною. А другий блок – це моніторинг громадянського суспільства.
По першому блоку Рахункова палата здійснює аналіз ефективності використання коштів, які надаються нашими партнерами. В першу чергу це США. Я брав участь у цих дискусіях, коли працював у Рахунковій палаті. І топ-пріоритетом США та їхніх урядовців було розуміння, як використовуються кошти. І вони на всіх зустрічах з цього починали: ми вам даємо дуже велике фінансування і для нас, для уряду і для нашого суспільства треба розуміти, як ці кошти використовуються.
Роман
Зрозуміло, це ж не наші кошти. Це кошти їх платників податків.
Віктор
Абсолютно. Тому Рахункова палата вже провела декілька аудитів, вони вже затверджували аудит по ефективності використання коштів Сполучених Штатів Америки. Результатів поки не знаю, я думаю, що це цікаво подивитися і прокомунікувати, це дуже важливо. Далі США, в рамках своєї діяльності, своїх бюджетів, наймають аудиторів з так званої “великої четвірки” (це найбільші аудиторські компанії світу), які беруть і дивляться, як використовують кошти. Яким чином і де вони беруть інформацію? Вони працюють з Міністерством фінансів. Я так розумію в них там спільні, узгоджені процедури та зустрічі з урядом США, на яких вони беруть документи. Я знаю, що вони дивляться безпосередньо навіть платежі, які йдуть з використанням коштів американців. Тобто вони доходять до самого низу, до останнього платника. Якщо кошти направлялися на виплату заробітної плати, то вони дивляться весь ланцюжок, аж до того, чи правильно ця заробітна плата нарахована. Тобто, це великий обсяг робіт. Це одна частина. Інша частина урядова, так звана Державна аудиторська служба України. Вона в рамках своєї діяльності так само проводить аналіз міжнародних коштів, які отримала Україна, і наскільки ефективно ці кошти використали. Тобто державна машина, державний апарат працює.
Водночас минулого року розпочався проєкт, я б сказав фантастичний проєкт, який я абсолютно всеціло підтримую – це DREAM. Він полягає у побудові цілої екосистеми з управління капітальним будівництвом. Тобто там органи місцевого самоврядування, а саме міста чи села вносять інформацію про те, що вони відновлюють, як вони будують і як це фінансують, який обсяг коштів передбачений і на якому етапі що фінансується тощо. І суспільству вся інформація доступна. Громадянське суспільство може дивитись і використовувати звідти інформацію у своїй роботі.
Далі така ініціатива, як наша. Я дуже хочу подякувати Голові Київської обласної військової адміністрації і всій команді за нашу плідну співпрацю. Чому? Тому що вони нам допомогли з даними. Вони нам дійсно дуже сильно допомогли з даними. Вони були зацікавлені в цьому, щоб відкрити інформацію, що саме вони профінансували,щоб з однієї сторони показати, що ми максимально відкриті та прозорі до всього, що відбувається. А другий момент – це показати всім, мовляв, подивіться, можливо, ми щось неправильно робимо, підкажіть нам. І так ми завдяки співпраці з ними зробили дуже якісний датасет по фінансуванню відновлення Київської області.Ми їм надали розроблений дашборд, вони були дуже задоволені, сказали: «Класно, тепер ми в якійсь одній системі все маємо і бачимо. Тепер можемо показувати партнерам, що ми прозорі. Для нас це важливо». Тому така ініціатива як наша не тільки показує, але і дає можливість подивитися інформацію антикорупційним журналістам. Ми спілкувалися з колегами з інших громадських антикорупційних ініціатив. І я їм сказав: дивіться в нас є дані по фінансуванню відновлення, беріть, використовуйте, пишіть свої розслідування, моніторте і тому подібне. Суспільство може використовувати дані, опрацьовані нами.
Буквально перед тим, як ми презентували наш проєкт, ми з колегами проводили внутрішню нараду і один колега сказав: «Це ж будинок, в якому живуть батьки моєї дружини. Скільки-скільки вони там використали коштів? Та вони там нічого не зробили! І вікна ми теж за свої кошти купували». Це якраз гарна історія, що кожна людина може подивитися, скільки використали коштів на безпосередньо її об’єкт, а потім порівняти це з реальністю. І після цього ставити запитання або владі, або підряднику. Тому що дуже часто це питання до підрядника, не до влади. І точно не до ОВА. Можливо питання до місцевої влади, а саме до міста чи села, але точно додатково ще питання до підрядника. «Ти обіцяв додатково поставити там ще 20-50 вікон. Ти написав, що ти все виконав. Слухай, а якщо це ми за свої кошти встановили?». Це питання для подальших дискусій і це інструмент для влади моніторити, як в них справи, для громадських активістів, журналістів, антикорупційних розслідувачів – аналізувати дані, а людям – безпосередньо дивитися і порівнювати факти з реальністю.
Дашборд відновлення: де знайти та як користуватися
Роман
Насправді дуже цікаво. Я, коли спілкуюся з деякими стейкхолдерами, то з даними завжди проблема, особливо у воєнний час, тому що багато хто списує на війну. І каже, ми не зобов’язані, бо це може бути інформація, відкриття якої може зашкодити всім. Особливо, якщо це прифронтові області. Тобто великий респект і з мого боку, що є люди, які зацікавлені в тому, щоб відкрити дані. І громадськість, експерти, такі як ми з вами, прості мешканці можуть моніторити. Але, ви вже зазначили про свій дашборд. І відверто вам скажу, я його бачив, але наші глядачі ним не користувалися, тому могли б ви кілька слів розказати про нього. По-перше, де його можна знайти? Для чого він потрібний? Ну і чим він відрізняється від інших платформ, в тому числі, ви вже згадували про DREАM, урядова платформа, яка дуже активно зараз анонсується. В чому ваша особливість? І, як я розумію, він наразі тільки представлений у Київській області?
Віктор
Так. Він наразі охоплює тільки Київську область.
Роман
Ви плануєте його розширювати?
Віктор
Плани у нас грандіозні. Ми точно будемо розширюватись. Ми зараз працюємо не тільки над розширенням, а і над його дуже серйозною модифікацією. Але почнемо з першого питання. А саме – яка відмінність від інших? Ми показуємо виключно кошти, які фактично заплачені. Тобто факт. Всі інші показують вартість об’єктів, а саме планові показники, скільки потрібно. Ми кажемо: ні, скільки потрібно, це не наша історія.
Роман
А скільки потрібно? Є якісь оцінки чи розрахунки? Чи так само, як за оцінками інших організацій, дано діапазон потенційних втрат, наприклад від 500 млрд до 2 трильйона доларів США?
Віктор
Давайте я спробую пізніше відповісти на ваше запитання. Відмінність ключова – ми показуємо фактичні видатки по Київській області. Наступна ітерація, наступний блок – ми покажемо планові суми, які необхідні або які передбачені на відбудову об’єктів. Тобто ми покажемо і план, і факт, але виключно на ті об’єкти, які визначив уряд або органи місцевого самоврядування в рамках існуючих коштів. Тобто ми не будемо виходити за рамки. Для прикладу, фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Його загальна сума 62 мільярди гривень. Ми показуємо не ці всі 62 мільярда гривень, а тільки, звичайно, відкриту інформацію, а саме: передбачена така-то сума, на такі-то об’єкти, і по кожному об’єкту ми покажемо, скільки передбачено коштів і скільки використано коштів.
Роман
А, тобто у вас і план на дашборді буде?
Віктор
Буде, це наступна ітерація, не зараз. Зараз немає такої інформації. Це одна частина, інша частина – ми вийдемо за рамки Київської області і покажемо всю Україну. Це наші наступні плани, я сподіваюся.
Роман
Вся Україна ? Тобто, будуть показані навіть області, які знаходяться у нас у тилу, якщо можна так сказати?
Віктор
Будуть! Чому? Тому що в них є фінансування з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Як це не дивно. Це може бути будівництво укриттів.
Роман
Критична інфраструктура мабуть?
Віктор
Критична інфраструктура є, але ми її не будемо показувати. Все, що є достатньо чутливою інформацією, ми не будемо показувати. Ми покажемо, скільки грошей пішло в ту чи іншу область, але деталі не будемо показувати. Це дуже принципове питання. Навіть якщо у нас буде інформація.Далі ми підемо в регіони. І спробуємо це зробити протягом цього року. Я дуже сподіваюсь на це.
Роман
Мені дуже це подобається. Ви коли це розповідаєте, у вас очі горять.
Віктор
Чесно скажу, це дуже складний проєкт. Я не думав, що він настільки складний, враховуючи рівень знань нашої команди в публічних фінансах, у data science. Ну і ми для того, щоб побудувати цей проєкт… можна похвалитись?
Роман
Звичайно.
Віктор
Ми використовуємо окремі елементи штучного інтелекту. Без цього це неможливо зробити, і ми ламаємо довго голову, як це все оптимізувати. Це складний проєкт, але дуже цікавий, тому очі горять. Ти розумієш, що він дуже суспільно необхідний, і не тільки всередині країни, щоб людям показувати, що саме профінансовано, на яку суму профінансовано, давати джерело даних для інших, але він дуже важливий для міжнародних партнерів, щоб нашим партнерам показувати: ось дивіться, колеги, ми максимально прозорі. Ваші кошти йдуть на одне, друге, третє. В нас є ідея показати, які кошти, чиї кошти, виділені на який саме об’єкт. Наприклад, Данія фінансує відновлення Миколаївської області, Литва профінансувала відновлення окремого об’єкту – садочка в Київській області. Оці всі речі в нас є задумка реалізувати.
Роман
Де можна знайти Ваш Дашборд?
Віктор
Дашборд буде на нашому сайті.
Роман
Він же офіційно, як я зрозумів, представлений?
Віктор
Так, він відкритий вже, у вільному доступі. Плюс він знаходиться на такій платформі, як Public Tableau.Також по запиту Fiscal Center можна його знайти, ми дамо посилання на нього. Дашборд відкритий, доступний, підписуйтесь на наш телеграм канал Fiscal Center. Там ми публікуємо інформацію, там ми публікуємо відео, плюс ми окремо зробимо коротку відеоінструкцію, як ним користуватися. І, звісно, ми будемо проводити навчання для громадських активістів, журналістів, щоб збирати їх в себе офісі і розповідати, як ним користуватися, як шукати дані, звідки беремо дані, як розслідування робити. Ну це спільні завдання.
Я всіх прошу долучатися, бо зараз у нас кожна копійка важлива. І чим більше людей зі свого боку будуть моніторити і будуть зацікавлені цією темою, тим більше ми направимо коштів, в тому числі і на наші Збройні сили України, які зараз нас всіх захищають від агресії сусіда.
Роман
Чому я спитав про досвід Київської області. Ви плануєте розширити дашборд на інші області? Які все таки є ризики? Під час реалізації цих проєктів ви відокремили б основні, які, ви вже бачите і могли б поділитися з нами?
Віктор
Мені складно говорити, тому що ми працюємо з цими даними на верхньому рівні. Так, ми бачимо дані, наша задача – зібрати дані, опрацювати і показати їх, і дати можливість іншим їх досліджувати. Ми не досліджуємо їх ефективність. Наразі не досліджуємо, про це ми поговоримо пізніше, коли ми будемо мати хороший масив даних і зможемо працювати з наступною нашою ідеєю. Про ефективність, ризики і тому подібне будемо говорити потім. Що говорять колеги з експертного середовища, журналісти, розслідувачі, що є неефективне використання. Але воно всюди є, навіть в Сполучених Штатах Америки, країнах ЄС, в інших країнах.Я досліджував питання фінансування відбудови і фінансування проєктів в Афганістані, читав звіти Рахункової палати Сполучених Штатів Америки, це GAO (General Accounting Office). Там багато присвячено цій темі. Є питання в тому, що кошти не можуть використати, тому що завжди є якісь обмеження. Наприклад, вчора говорили, поки по Київській області, я про це навіть не знав, що коли людині купують квартиру, роблять ремонт і тому подібне, вона додатково має сплатити 18% ПДФО. Я про це ніколи навіть не міг подумати, а це треба доносити і казати, що це проблема. Тому що людина без нічого, а тут ще має заплатити податки. Тобто багато є проблем, але тут краще, щоб люди, які професійно цим займаються, говорили, а не ми, які десь там щось чули, десь щось бачили, але не професійно цим займаються.
Хто має моніторити кошти на відновлення
Роман
А які ще є підходи для громадськості моніторити? Перший – ви зазначили про дашборд. Які ще є механізми, щоб контролювати реалізацію цих проєктів?
Віктор
Дуже чудове питання. І про це, ми багато говорили з колегами на антикорупційній школі, яка недавно відбулася, і ми були одним з п’яти її організаторів. Це все, що за останні майже 10 років зробив уряд. Це дивитися, що закуповують ваші міста, населені пункти на Prozorro. Зараз багато хто цим займається і багато де по Україні – у Києві, у Львові, в Одесі – відбувалися акції «Гроші на ЗСУ, а не на газон».
Роман
Prozorro – це система, де здійснюються публічні закупівлі?
Віктор
Так, абсолютно. Це система публічних закупівель, де можна дивитися інформацію. Вони звітують і там шукають постачальників на різноманітні товари і послуги. Це перший великий інструмент.
Другий великий інструмент – це Spending. Це інструмент, який запустився в 2015 році і там щоденно публікується інформація про платежі всіх державних інституцій, які проходять через Казначейство.
Тобто, я теоретично, зараз сидячи тут в офісі можу подивитися, скільки грошей вчора заплатила приміром міська рада міста Тернополя.
Я недавно викладав курс в УКУ для студентів магістерської програми «Публічне управління та адміністрування». І там розповідав про ці інструменти. Там сиділа депутатка одного з місцевих органів влади. І вона коли побачила цю можливість, сказала: “Доброго вечора, мер! Ось тепер, ми будемо прискіпливіше моніторити!” Ці інструменти, дають можливість бачити дані, і про неї потрібно розповідати, щоб всі люди знали. Для чого? Тому що, чим більше людей знають про ці можливості, тим більше контролюють владу, тим більше не дають можливостей щодо маніпуляцій. Тому це два основних інструменти, які треба дивитися, моніторити.Плюс читати, дивитися антикорупційних розслідувачів, хороших журналістів та бути підписаними на якісні аналітичні центри, які роблять свої дослідження, ну і бути в контексті.
Роман
В тому числі бути підписаним на сторінки «Fiscal policy»?
Віктор
Звичайно! В першу чергу.
Роман
Ну, я ж не можу не згадати про таку організацію.
Віктор
І бути проактивним, а не пасивним.
Роман
Так, це найважливіше в будь-якій сфері, мені здається, саме бути активним. Я вам дуже дякую за сьогоднішню розмову і за те, що поділилися своїми думками. Я перш за все також вдячний ЗСУ. За те, що вони захищають нашу країну і дають можливість записувати такі цікаві подкасти і взагалі говорити про майбутнє. Я вірю, що найближчому майбутньому настане наша Перемога і ми зможемо більш предметно вже планувати і робити якісь оцінки, не “зі стелі” брати цифри, а конкретно говорити, що нам потрібно стільки-то коштів на відбудову на конкретний об’єкт.І дякую перш за все і вам за те, що робите таку значну роботу. Це насправді дуже важливо, а саме відкритість на цьому етапі. Враховуючи обмеженість даних, не пріоритетної, можна сказати, роботи. Тобто ми всі разом робимо майбутнє цієї країни. Долучаємося до того, щоб перш за все кожна копійка була направлена на ЗСУ. На цьому позитивному моменті, ми і будемо завершувати наш подкаст. Слава Україні!
Віктор
Героям Слава. Дякую тобі за цікаві запитання і, звичайно, всім захисникам і захисницям за можливість дихати у вільній країні!
Роман
Дякую, до нових зустрічей!
Подкаст створено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріали на сайті представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
Поділитись