Дата-аналітикиня Центру досліджень фіскальної політики взяла участь у 9-тій щорічній Тартуській конференції зі східноєвропейських та євразійських досліджень.
Далі – повний текст виступу
Добрий день. Мене звуть Ольга Вольхіна і я представляю Центр досліджень фіскальної політики. Сьогодні я презентую нашу роботу щодо прозорості моніторингу видатків на відновлення України в умовах воєнного часу.
Вже понад три роки триває повномасштабна війна в Україні. Вартість відновлення, за Оцінкою потреб України на відновлення та відбудову (RDNA4), перевищує пів трильйона доларів. Йдеться про відбудову житла, шкіл, доріг, систем водопостачання та інших критично важливих об’єктів.
Попри масштабні потреби, національні ресурси – вкрай обмежені. У 2024 році майже весь бюджет країни — близько 3 трильйонів гривень — був спрямований на оборону. На відновлення залишилося лише близько 50 мільярдів. Це означає, що кожна витрачена гривня має бути виправданою. Прозорою. Підзвітною. Саме з цього і починається наша робота.
Прозорість – це не просто модне слово, це наш найважливіший стратегічний актив. Вона допомагає нам завоювати довіру наших громадян, які хочуть знати, куди йдуть державні гроші. Вона допомагає нам підтримувати довіру міжнародних донорів, які хочуть бачити реальні результати і підзвітність.
І, що не менш важливо, прозорість допомагає самим державним інституціям приймати обґрунтовані рішення на основі доступних та достовірних даних. У відновленні прозорість – це не аксесуар. Це основа.
У Центрі досліджень фіскальної політики ми побудували комплексну систему моніторингу фінансування відновлення. Ми працюємо з офіційними джерелами: постановами уряду, даними з порталу Spending, публічними закупівлями на Prozorro.
Найскладніше — це перевірка. Ми звіряємо, уточнюємо, перехресно перевіряємо дані. Верифікація є центральним елементом нашої роботи. Дані без довіри – це просто шум. Ми звіряємо платежі зі звітами Казначейства. Коли щось не збігається, ми надсилаємо офіційні запити до міністерств та місцевих органів влади. Ми перетворюємо розрізнені цифри на структуровані, відкриті набори даних і – що найважливіше – на інтерактивні інструменти, якими громадськість може користуватися. Ці набори даних доступні на нашому офіційному вебсайті, а також ми публікуємо їх на таких платформах, як Kaggle та Discuss Data.
Одним із прикладів є наш дашборд для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Цей бюджетний фонд був створений для фінансування всього – від житла до інфраструктури. Наш інтерактивний інструмент показує кожен проєкт на карті – ви можете наблизити будь-яку громаду, побачити, хто отримав фінансування, скільки було виділено і що вже реалізовано. Окрім мап, дашборд містить деревоподібні карти за секторами, графіки витрат і рейтинги найбільших підрядників та отримувачів коштів. Фільтри дозволяють користувачам шукати інформацію за галузями освіти, транспорту, охорони здоров’я – будь-що.
Одним із способів дослідити потенціал цього інструменту є аналіз зусиль з відновлення освітнього сектору в Харкові – місті, яке зазнало значних руйнувань на початку війни. За допомогою інформаційної панелі будь-хто може побачити, як розподілялося фінансування між окремими проєктами з відновлення шкіл: скільки було заплановано, скільки було витрачено і хто є виконавцями. Ці випадки можуть як підсвітити успішні проєкти, так і вказати на проблеми з плануванням, затримки, пов’язані з безпекою, або обмежені можливості реалізації на місцевому рівні. Дашборд є не інструментом для звинувачень, а радше інструментом для розуміння – вона допомагає стейкхолдерам та наглядовим органам зосередити увагу там, де вона найбільш необхідна для покращення управління відновленням.
У Київській області ми співпрацювали з обласною військовою адміністрацією, щоб відстежувати витрати на відновлення з національних, місцевих та міжнародних джерел. Одним із показових прикладів є відновлення житлового будинку в Ірпені, яке фінансувалося за рахунок поєднання коштів державного бюджету, місцевого бюджету та внесків ініціативи United24. Дашборд візуалізує повну структуру фінансування таких проєктів, представляючи чітку і доступну картину того, як різні джерела об’єднуються для підтримки відновлення. Цей інструмент особливо корисний для місцевих громадських організацій, журналістів і ініціативних груп, які здійснюють моніторинг відновлення «на місцях». Завдяки доступним і зрозумілим фінансовим даним, вони можуть відстежувати рух коштів, виявляти прогалини і безпосередньо брати участь у нагляді та адвокаційних заходах.
Ми також відстежуємо міжнародні програми відновлення, такі як Надзвичайна кредитна програма відновлення України Європейського інвестиційного банку, в рамках якої на сьогодні було виділено понад 3,5 млрд грн. Ми не лише перевіряємо та аналізуємо ці дані, але й активно ділимося ними з ключовими наглядовими інституціями. Так, плануємо передавати перевірені набори даних Рахунковій палаті України та Державній аудиторській службі для посилення їхньої аудиторської діяльності. Такі дані допоможуть аудиторам працювати ефективніше, забезпечуючи доступ до структурованої та достовірної інформації на рівні проєктів. Також ведемо діалог щодо обміну цими наборами з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), аби посилити міжнародний нагляд і забезпечити ще більшу прозорість у використанні донорських коштів.
Що це нам дає? Громадяни можуть відстежувати місцеві проєкти. НУО можуть більш ефективно відстоювати свої інтереси. Донори можуть бачити реальну імплементацію, а не лише обіцянки.
А органи влади – на всіх рівнях – можуть використовувати ті самі дані для кращого планування, ефективнішої координації та швидшого реагування. Коли дані відкриті, виграють усі.
Але окрім інструментів та дашбордів, ми насправді змінюємо культуру врядування. Переходимо від закритої системи до відкритої, побудованої на діалозі між громадянами, посадовцями та партнерами. Дані стають спільною мовою відновлення.
Дозвольте підсумувати.
По-перше, прозорість – це не лише етична цінність. Під час кризи, коли потреби величезні, а ресурси вкрай обмежені, прозорість стає практичною необхідністю.
По-друге, дані повинні бути перевірені, щоб бути дійсно корисними. Без довіри до цифр аналіз і нагляд втрачають свій сенс.
І третє – інструменти, які ми розробляємо, мають бути інклюзивними і слугувати не лише експертам, а й усім.
Саме так відновлення стає не просто технічним процесом, а національною практикою стійкості – заснованою на відкритості, спільній обізнаності та колективній відповідальності.
Дякую за увагу. Буду рада поділитися дашбордами, датасетами або просто продовжити розмову – адже прозорість починається з діалогу.
Збір та верифікація даних щодо відновлення здійснюється за підтримки Transparency International Ukraine